Освіта множини в арабській мові. Відмінювання імен у подвійному числі

В арабській мові є три відмінки: називний, родовий і знахідний. Основна маса імен схиляється по цих трьох відмінках. Однак деякі імена схиляються лише по двох відмінках, так як у них форма знахідного відмінка збігається з формою родового відмінка.

Зразок тривідмінкового відмінювання

Стан		Чоловічий рід	Жіночий рід	Закінчення
Невизначене		طَالِبٌ	طَالِبَةٌ	- ٌ - ун
		طَالِبٍ	طَالِبَةٍ	- ٍ - ін
		طَالِباً	طَالِبَةً	- ً - ا ً - ан
Певне		أَلطََّالِبُ	أَلطََّالِبَةُ	- ُ - у
		أَلطََّالِبِ	أَلطََّالِبَةِ	- ِ - і
		أَلطََّالِبَ	أَلطََّالِبَةَ	- َ - а

Як видно з таблиці, у певному стані танвіни та ا не пишуться, а відмінкові закінчення позначаються відповідними розголосами. У словах жіночого роду, що закінчуються на ة , аліфне пишеться.

У формі називного відмінка ставляться: підлягає, іменне присудок та узгоджені з ним визначення, що видно з прикладів, наведених у попередніх уроках.

Ім'я ставиться у формі родового відмінка у двох випадках:

після іншого керуючого імені (див. Урок 9);

після прийменників. Наприклад: فِى ﭐلْ غُرْفَةِ 'у кімнаті', فِى ﭐلْ بَيْتِ 'в будинку'.

У тому випадку, коли ім'я виступає в ролі прямого доповнення, воно приймає закінчення знахідного відмінка. Наприклад:

رَسَمَ الوَلَدُ داراً . Хлопчик намалював будинок.

طَبَخَ الطَّبَّاخُ السَمَكَ . Кухар приготував рибу.

§ 3. Категорія числа. Подвійне число

В арабській мові є три граматичні числа: єдине, подвійне та множинне.

Форма подвійного числа використовується тоді, коли йдеться про дві особи або предмети. Вона утворюється від форми однини чоловічого та жіночого роду шляхом відкидання танвіна та додавання закінчення انِ - ані . При цьому буква ة у імен жіночого роду замінюється буквою ت . Приклади:

رَجُلٌ ‘чоловік’ → رَجُلاَنِ 'двоє чоловіків';

دَفْتَرٌ 'зошит' → دَفْتَرَانِ 'два зошити';

جَامِعَةٌ 'університет' → جَامِعَتَانِ 'два університети';

عَامِلَةٌ ‘робітниця’ → عَامِلَتَانِ 'дві працівниці'.

При додаванні певного артикля форма двоїни не змінюється:

أَلدَّفْتَرَانِ 'два зошити'(визначені),

أَلْعَامِلَتَانِ 'дві робітниці'(визначені).

Імена у формі двоїстого числа, на відміну від імен у формі однини, мають тільки дві відмінкові форми - форму називного і форму родово-винувального відмінка.

Відмінювання імен у подвійному числі

	Невизначений стан		Певний стан
	Чоловічий рід	Жіночий рід	Чоловічий рід	Жіночий рід	Закінчення
	مُدَرّ ِ س َانِ	مُدَرّ ِ س َتَانِ	أَلْ مُدَرّ ِ س َانِ	أَل مُدَرّ ِ س َتَانِ	- َ انِ - ані
	مُدَرّ ِ س َيْنِ	مُدَرّ ِ س َتَيْنِ	أَلْ مُدَرّ ِ س َيْنِ	أَلْ مُدَرّ ِ س َتَيْنِ	- َ يْنٍِ -а йні

При утворенні форми двоїстого числа кінцеві хамза і аліф зазвичай перетворюються на و -ў , а кінцевий ى (аліф мак̣с̣ȳ ра) -ā перетворюється в ى – й . Приклади: صَحْرَاءُ с̣ ах̣ рā’у ‘пустеля’ → صَحْرَا وَانِ с̣ ах̣ рāуані 'дві пустелі'; مَعْنًى ма‘нан‘значення’ → مَعْنَيَانِ ма‘найані'два значення'.

تمارين

Прочитайте та переведіть такі слова та речення:

١ ) طالبان، رجلان، كتابان، تلميذتان، مهندسان، ضابطان، مدرستان، مدرسان، قلمان، حقيباتان، بابان، جامعتان، مكتبتان، صديقان، مكتبان، عاملان، مدينتان، شابتان، أستذان، سبورتان، كرسيان، سيارنان .

٢ ) الكتابان جديدان . الطالبان طويلان . المدينتان كبيرتان . المهندسان نشيطان . التلميذتان مجتهدتان . الغرفتان صغيرتان . المعلمان مشهوران . الطبختان جملتان . المجلتان عربيتان . الجريدتان روسيتان .

Утворіть форму двоїни від імен:

طبيب، طبيبة ، دفتر ، مريض، صحراء .

Просхиляйте відмінками слова з певним артиклем і без нього:

مزارع، عاملة، أختان، داران، شابتان .

4 . Напишіть слова البريدان، المك توب ان بريد، مكتبة، الكتاب، المجلة، كتابان ، قميصان ، у поєднанні з одним із прийменників من، فى і переведіть їх.

كَلِمَاتٌ جَدِيدةٌَ

ب َ ع ِ يد ٌ	ба'ӣ Дун		هُوَ ج َ ال ِ س ٌ .	хува джāлісун	Він сидить.
ق َ ر ِ يب ٌ	к̣арӣ бун		ظَرِيفٌ	з̣арӣ фун	дотепний
س َ ه ْ ل ٌ	сахлун		مَفْتُوحٌ	мафтȳ х̣ун	відкритий
ص َ ع ْ ب ٌ	с̣а’бун		مُقْفَلٌ	мук̣фалун	замкнений, закритий
ق َ د ِ يم ٌ	к̣адӣ Мун		دَرْسٌ	дарсун
و َ س ِ خ ٌ	уасіх ун		ن َ اف ِ ذ َ ة ٌ	нафіз атун
ض َ ع ِ يف ٌ	д̣а’ӣ фун		ل ُ غَةٌ	луг̣атун
ق َ و ِ ى ٌّ	к̣авіййун		نَعَمْ	на'ам
ح َ د ِ يث ٌ	х̣адӣ з ун	новий, сучасний
ج َ ال ِ س ٌ	Джалісун		ه ُ م َ ا	хума	вони (обидва, обидві)

5. Прочитайте, перепишіть та переведіть на російську мову наступні пропозиції:

البيت بعيد . الجامعة قريبة . الدرس سهل . ال لغة صعبة . الكتاب قديم . الكرسي صغير . المكتوب جديد . الغرفة نظيفة . النافذة وسخة . هل الباب مفتوح؟ لا . الباب مقفل . هل النافذة مفتوحة؟ نعم . النافذة مفتوحة . البابان مفتوحان . النافذتان مقفلتان . هل هما مفتوحتان؟ لا . المدينة حديثة .

الطالب مجتهد . الطالبة مجتهدة . كريم شاب . زينب شابة . هو جالس . هي جالسة . هل هو حسن؟ نعم، هو حسن . هي حسنة أيضاً . أنت قوي . أنا ضعيفة . أنت جميلة . كريم ومحمود طالبان . زينب وفاطمة ممرصتان . العاملان مجتهدان . العاملتان مجتهدتان . الشابان ظريفان . هما جالسان . الشابتان ظريفتان . هما جالستان .

وجد المدير مكتوبا . رسم كريم نباتا . كتب الرجل المكتوب . شرب الشاب اللبن .

6 . Дайте відповідь на наступні запитання.

Енциклопедичний YouTube

У X столітті в результаті злиття ідей басрійської та куфійської школи сформувалася багдадська школа граматики арабської мови, хоча деякі автори заперечують існування багдадської школи та продовжують ділити арабських мовознавців на басрійців та куфійців. Багдадці не були такими категоричними, як басрійці і займали серединну позицію між школами, переймаючи належне з чужорідного впливу і не відкидаючи їх повністю. У своїх працях багдадці зверталися і до хадисів пророка Мухаммеда, і до творів сучасних поетів на зразок Башшара та Абу-Нуваса.

Науки, що вивчають арабську мову

В арабській традиції виділяються 4 науки, що займаються вивченням літературної арабської мови:

• аль-Луґа(Араб. اللغة ‎‎) - лекскікологія, опис лексики та значень слів.
• ат-Тасріф(Араб. التصريف або араб. الصرف ‎‎) - морфологія, опис форм слів та їх утворення. Іноді із сарфу виділяють науку الإشتقاق al-iştiqāq – етимологію, словотвори.
• ан-Нахв(Араб. النحو ‎‎) - синтаксис, наука про порядок слів у реченні та вплив їх один на одного. Важливою складовою цієї науки є аль-і’раб(Араб. الإعراب ‎‎) - розділ нахв, що вивчає зміну відмінкових закінчень слів.
• аль-Баляга(Араб. البلاغة ‎‎) - риторика, наука про правильний, переконливий і гарний виклад думок.

Корінь слова

Майже з усіх імен та дієслів в арабській мові можна виділити корінь, що складається з одних приголосних.

Арабський корінь буває найчастіше трилітерним, рідше двох-або чотирилітерним і ще рідше п'ятилітерним; але вже для чотирилітерного кореня виставляється вимога, щоб він містив хоч один із плавних приголосних (vox memoriae (запам'ятовування): مُرْ بِنَفْلٍ).

На думку відомого вітчизняного арабіста С. С. Майзеля, кількість тризгодних коренів у сучасній арабській літературній мові становить 82 % від загальної кількостіарабського корнеслова.

У складі кореня можуть брати участь не які завгодно згодні: одні з них сумісні в тому ж корені (точніше, в тому ж осередку; див. нижче: б), інші несумісні.

Несумісні:

1. Гортані: غ ع خ ح (при сумісності ع і ء )
2. Чи не гортанні:

ب і ف م

ت і ث

ث і س ص ض ط ظ

ج і ف ق ك

خ і ظ ق ك

د і ذ

ذ і ص ض ط ظ

ر та ل

ز і ض ص ظ

س і ص ض

ش і ض ل

ص і ض ط ظ

ض і ط ظ

ط і ظ ك

ظ і غ ق

غ та ق ك

ق та ك غ

ل і ن

Ця особливість складу арабського кореня дещо полегшує завдання читачеві рукопис без крапок; наприклад, написання حعڡر ‎ має бути جَعْفَر ‎

Формоутворення слів відбувається, в основному, за рахунок внутрішньої структурної зміни слова – внутрішня флексія. Арабський корінь складається, як правило, з трьох (рідше двох або чотирьох, вкрай рідко з п'яти) кореневих приголосних (радикалів), які за допомогою трансфіксів утворюють усю парадигму цього кореня. Наприклад, з дієслова كَتَبَ ‎ (писати), з використанням приголосних «К-Т-Б» утворюються такі слова та форми:

Займенники

Особисті

Роздільні

Роздільні займенники використовуються самостійно, над ідафе і як прямого доповнення.

Обличчя		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
1-е		anāأنا	naḥnuنحن
2-ге	чоловік.	antaأنت	antumāأنتما	antumأنتم
	жен.	antiأنت		antunnaأنتنّ
3-тє	чоловік.	huwaهو	humāهما	humهم
	жен.	hiyaهي		hunnaهنّ

Злиті

Зливні займенники використовуються після імен, позначаючи приналежність (тобто замінюючи ідафу, كِتَابُهُ kitābuhu «його книга»), і навіть після дієслів, замінюючи пряме доповнення (كَتَبْتُهُ katabtuhu «я». Вони ж можуть приєднуватися до прийменників (عَلَيْهِ ʕalayhi «на нього», بِهِ bihi «ним, з його допомогою» тощо), частинкам групи إِنَّ (напр. إنَّهُ رَجُُ qun «справді, він - правдива людина» ). Злиті займенники 3-ї особи (крім ها) мають варіанти з голосним i після слів, що закінчуються на i або y. Займенник однієї особи використовується у формі ني nī після голосних, у формі ـيَّ після y (зливаючись із цим звуком).

Обличчя		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
1-е		-nī/-ī/-yaـي	-nāـنا
2-ге	чоловік.	-kaـك	-kumāـكما	-kumـكم
	жен.	-kiـك		-kunnaـكن
3-тє	чоловік.	-hu/-hiـه	-humā/-himāـهما	-hum/-himـهم
	жен.	-hāـها		-hunna/-hinnaـهن

Вказівні

Вказівні займенники є комбінаціями з семітським вказівним словом ðā (порівняйте івр. זה ze «цей, це»). Арабські вказівні займенники узгоджуються зі словом, до якого відносяться загальним правилам. За відмінками вони змінюються лише у подвійному числі.

«Цей, ця, ці»

Рід		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
Чоловік.	прямий п.	hāðā هذا	hāðāni هذان	hā’ulā’iهؤلاء
	непрямі п.		hāðayni هذين
Жінки.	прямий п.	hāðihiهذه	hātāni هتان
	непрямі п.		hātayni هتين

«Той, та, ті»

Рід		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
Чоловік.	прямий п.	ðālikaذلك	ðānika ذانك	ulā’ikaأولئك
	непрямі п.		ðaynika ذينك
Жінки.	прямий п.	tilkaتلك	tānika تانك
	непрямі п.		тайніка تينك

Питання

До запитальних в арабській мові належать такі слова: مَنْ man «хто?», مَا، مَاذا mā, māðā «що?», إينَ ayna «де?», كَيْفَ kayfa «як?», م kam «скільки?», أَيٌّ ayyun (жен. - أَيَّةٌ ayyatun, але слово أي може вживатися для обох пологів) «який, яка, які?». З них відмінками змінюються тільки أيٌّ і أَيَّةٌ, вони також вживаються зі словами як ідафи (напр. أَيَّ كِتَابٍ تُرِيدُ ayya kitābin turīdu «? перший член ідафи, і отримав закінчення насба a , тому що є прямим доповненням дієслова أرَادَ arāda «хотіти»).

Слово كَمْ вживається в кількох контекстах: у контексті питання про кількість воно ставить наступне слвово в насб (كَمْ سَاعَةً تَنْتَظِرُ؟ kam sāʕatan tantazˤiru «кільки годин ти? َمْ أَخٍ لَكَ kam axin laka « скільки ж (як багато) у тебе братів!»), у тих питання, що вимагає у відповіді порядкового чисельного - в раф" (كَمِ السَاعَةُ؟ kamis-sāʕatu «скільки часу? котрий час?»).

Відносні

Як відносні можуть використовуватися і запитальні займенники ما، من.

Відносні займенники (який, які)

Рід		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
Чоловік.	прямий п.	allaðī الّذي	allaðāni اللّذان	allaðīna الّذين
	непрямі п.		allaðayni الّذين
Жінки.	прямий п.	allatī الّتي	allatāni اللّتان	allātī, allā"ī الّاتي، الائي
	непрямі п.		allatayni الّتين

Ім'я

Рід

В арабській мові два роди: чоловіча та жіноча. Чоловічий рід не має особливих показників, а до жіночого роду належать:

1. Слова із закінченнями ـة، ـاءُ، ـٙى наприклад: سَاعَةٌ «годинник»، صَخْرَاءُ «пустеля»، كُبْرَى «найбільша»

2. Слова, що позначають людей та тварин жіночої статі (самок), навіть без зовнішніх показників жіночого роду, наприклад: أُمٌّ «мати», حَامِلٌ «вагітна»

3. Слова, що позначають міста, країни та народи, наприклад: مُوسْكُو «Москва», قُرَيْشٌ «(плем'я) Курайш»

4. Слова, що позначають парні органи тіла, наприклад: عَيْنٌ «око», أُذُنٌ «вухо»

5. Наступні слова:

Варто зазначити, що слова, що позначають людей і тварин чоловічої статі, можуть також мати закінчення ـة، ـاءُ، ـٙى наприклад: عَلَّامَةٌ «великий вчений», أُسَامَةُ «Усама (мужа).

Число

В арабській мові є три числа імен: єдине, подвійне та множинне. Визначення та дієслова узгоджуються з іменниками у числі. У двоїстого числа є точні правила освіти, а множина утворюється по-різному, його потрібно завжди уточнювати за словником.

Подвійне

Подвійне число утворюється шляхом додавання закінчення ـَانِ āni до імені в однині (при цьому ة переходить у ت). Імена у подвійному числі - двовідмінні, у непрямому відмінку (насбі та хафді) їх закінчення - ـَيْنِ ayni. У сполученому стані ці імена втрачають останній нун.

Правильне множинне чоловіче

Правильне множина утворює шляхом додавання закінчення ـُونَ ūna до слова в однині. У непрямому відмінку це закінчення виглядає як ـِينَ īna. У сполученому стані ці імена втрачають останній нун і мають закінчення ـُو ū, ـِي -ī.

Правильне множинне жіноче

Імена жіночого роду, що закінчуються на ة, у множині найчастіше замінюють її на закінчення ـَاتٌ ātun. Це ж закінчення можуть приймати деякі віддієслівні імена чоловічого роду. У хафді та насбі вони змінюються на ـَاتٍ ātin або ـَاتِ āti.

Ламане множинне

Більшість імен в арабській мові утворює множину шляхом зміни своєї основи. Так змінюються багато імен чоловічого роду (كِتَابٌ kitābun книга - كُتُبٌ kutubun книги), рідше - жіночого роду з ة (напр. مَدْرَسَةٌ madrasatun школа - مَدَار ة.

«Падежі»

В арабській мові є три так званих стану імен: раф", хафд (або джарр), насб. Часто їх перекладають як називний, родовий і знахідний відмінки відповідно. Ці терміни не повністю відображають арабську категорію стану, тому в даній статті використовується російська транслітерація арабських термінів.

Деякі імена в хафді та насбі мають однакову форму, а також не приймають танвін, тому їх називають «двох-падіжними», а форми їх ділять на прямий і непрямий відмінки.

Раф" (називний відмінок)

Стан раф є основним, «словниковим» станом імен.

Джарр/хафд (родовий відмінок)

Імена використовуються у стані хафд після імен у сполученому стані та прийменників. Він утворюється трьома способами:

1. Трьохпадіжні імена, імена в ламаному множинному і цілому жіночому числах змінюють закінчення u, un на i, in.

2. Двохпадкові імена приймають закінчення a.

3. Імена в подвійному і правильному чоловічому множині змінюють літери و і ا на ي. Вона ж у «п'яти імен».

Насб (знахідний відмінок)

Стан насб мають імена, ужиті як прямі доповнення дієслів, після модальних частинок, і також як деякі обставини без прийменника. Насб утворюється так:

1. Трьохпадіжні імена та імена в ламаному множині змінюють u, un на a, an.

2. "П'ять імен" приймають ا

3. Імена в цілому множині обох пологів і двовідмінні імена в насбі збігаються зі своїми формами в хафде.

Насб використовується у таких контекстах:

1. У прямого доповнення дієслова (كَتَبْتُ رِسَالَةً «я (на)писав лист»)

2. У обставин способу дії, виражених однокорінним або неоднокорінним ім'ям дії (ضَرَبَهُ ضَرْبًا شَدِيدًا «він ударив його сильним ударом»)

3. За обставин часу без прийменника (نَهَارًا «днем»)

4. У обставин спрямування (يَمِينًا «направо»)

5. У обставин способу дії у значенні мети чи причини (قُمْتُ إِكْرَامًا لَهُ «я став з поваги до нього»)

6. Після «вав спільності» (سَافَرْتُ وأَخَاكَ «я їздив (разом) із твоїм братом»)

7. У обставин способу дії, виражених однокорінним або неоднокорінним дієприкметником (ذَهَبَ مَاشِيًا «він вирушив пішки»)

8. У контексті виділення (حَسَنٌ وَجْهًا «хорошою особою»)

9. Після чисельних كَمْ «скільки?» і كَذَا «стільки-то»

10. Після модальних частинок («إنَّ та її сестер», див. нижче)

11. Після частки لا, коли мається на увазі загальне, родове заперечення (لَا إِلَهَ إِلَّا الله «немає божества, окрім Єдиного Бога»)

12. Після частинок ما і لا , коли вони вжиті у значенні дієслова لَيْسَ не є. Характерно для хіджаського діалекту (مَا هَذَا بَشَرًا = لَيْسَ هَذَا بَشَرًا «це не людина»)

13. Після конструкції مَا أَفْعَلَ, що виражає здивування (مَا أَطْيَبَ زَيْدًا «як гарний Зайд!»)

14. При зверненні, якщо той, до кого звертаються, є першим членом ідафи.

Двохвихідні імена

Двохвихідні імена (الأسماء الممنوعة من الصرف) відрізняються від трьохпадіжних тим, що не мають танвіна, в рафі мають закінчення -u, а в хафді і насбі -a. Двохпадіжними, по суті, є форми двоїстого і цілого множини чисел, але вони розглядаються у своїх розділах.

У певному та сполученому стані двовідмінкові імена змінюються як трипадіжні, тобто із закінченням -i.

До двохвідмінкових імен відносяться такі категорії слів:

1. Більшість жіночих власних назв, крім тих, які побудовані за моделлю فَـِـُعْلٌ . Чоловічі імена, що закінчуються на ة.

2. Імена власні, що збігаються формою з дієсловом.

3. Власні назви та назви неарабського походження (крім тих, що побудовані за моделлю فَـِـُعْلٌ)

4. Імена власні із закінченням ـَانُ та будь-які імена, побудовані за моделлю فَعْلَانُ.

5. Імена власні моделі فُعَلٌ, а також слово أُخَرُ

6. Імена власні, утворені з двох слів шляхом додавання, але не ідафи.

7. Імена жіночого роду із закінченням ـَاءُ або ـَى

8. Імена моделі أَفْعَلُ

9. ‌Імена (числові) моделей مَفْعَلُ або فُعَالُ

10. Імена ламаного множини, В яких після ا стоять дві або три літери.

Імена прихованого відмінювання

1. Імена, що закінчуються на аліф (звичайний ا і ламаний ى, або на танвін ً -an) не змінюються відмінками.

2. Імена, до яких прикріплений зливний займенник ي не змінюються відмінками.

3. Імена, що закінчуються на танівін ٍ -in не змінюються в раф'ї та хафді. У насбі та певному стані всіх відмінків у них з'являється буква ي

П'ять імен

Наступні п'ять імен (у таблиці) змінюються не по-правилам. У сполученому стані та зі злитими займенниками їх коротка голосна подовжується. Слова ذو і فو немає форм із короткими голосними, оскільки вживаються лише у ідафі і з займенниками. Поруч із ними використовуються правильні імена صَاحِبٌ і فَمٌ.

Форми слова ذو

«Той, хто має, володар чогось»

Рід		Од.ч.	Дв.	Мн.ч.
Чоловік.	раф"	ðū ذو	ðawā ذوا	ðawū, ulū ذوو، أولو
	насб	ðā ذا	ðaway ذويْ	ðawī, ulī ذوي، أولي
	хафд	ðī ذِي
Жінки.	раф"	ðātu ذاتُ	ðawātā ذواتا	ðawātu, ulātu ذوات، أولاتُ
	насб	ðāta ذاتَ	ðawātī ذواتي	ðawāti, ulāti ذوات، أولات
	хафд	ðāti ذاتِ

Певний стан

Певний стан імен є формою без танвіна. Воно вживається у кількох випадках: після артикля ال , після кличок і т. д. Прикметники узгоджуються з іменниками у визначеності та невизначеності.

Сполучений стан, ідафа

«Ідафа» – особлива конструкція у семітських мовах (відповідає івритському смихуту). У ній перше слово стоїть у так званому сполученому стані. В арабській мові (та інших семітських, в яких збереглися відмінки) друге слово стоїть у родовому відмінку. Слова в ідафі знаходяться щодо «предмет власника». Слово у сполученому стані не приймає артикль ال, але вважається певним за допомогою наступного, визначеність усієї конструкції обчислюється за останнім словом.

Ступені порівняння «прикметників»

Порівняльні та чудові форми імені утворюється від трилітерного кореня за формулою:

أَفْعَلُ (мн. число: أَفْعَلُونَ або أَفَاعِلُ) для чоловічого роду, فُعْلَى (мн. число: فُعْلَيَ Наприклад: корінь ك،ب،ر, пов'язаний з великими розмірами(наприклад, كَبُرَ бути більшим) - أَكْبَرُ найбільший - كُبْرَى найбільша.

Ці форми використовуються у чотирьох контекстах:

1. У позиції присудка, в невизначеному стані з наступним приводом مِنْ «з, від», у формі чоловічого роду однини. Ця форма використовується при порівнянні: أَخِى أَصْغَرُ مِنْ مُحَمَّدٍ «Мій брат молодший за Мухаммада».
2. З певним артиклем «اَلْ» у позиції визначення, повністю узгоджуючи головне слово: البَيْتُ الأَكْبَرُ «Найбільший будинок».
3. Як перший член ідафи (у формі од.ч., муж.р.), де другий член є ім'ям невизначеного стану (узгоджується в роді та числі з визначеним або підлягаючим): الْكِتَابُ أَفْضَلُ صَدِي بُ أَفْضَلُ صَدِيقَةٍ «Зейнаб – найкраща подруга».
4. Як перший член ідафи (або у формі од.ч. муж.р., або узгоджується в роді та числі з визначальним або підлягає), другий член якої є ім'ям певного стану (не узгоджується з визначальним або підлягає, зазвичай має форму мн. ч.): أَنْتَ أَفْضَلُ اَلنَّاسِ «Ти - найкращий з людей», أَنْتُنَّ أَفْضَلُ النَّ ُضْلَيَاتُ النَّاسِ «Ви (жен.р.) – найкращі з людей».

Чисельні

Кількісні

Порядкові

Узгодження

В арабській мові визначення узгоджується з визначеним у визначеності, роді, числі, відмінку. При цьому у «розумних» імен (називають людей) у множині визначення мають форму множини потрібного роду, а у «нерозумних» (називають тварин, неживі предмети) - у формі однини жіночого роду.

Словотвірні моделі імен

Дієслова

Арабська мова має розгалужену дієслівну систему, основу якої становлять дві форми, висхідні до семітського перфекту та імперфекту. Трилітерний дієслово має 15 порід, з яких активно вживаються лише 10, чотирилітерний дієслово має 4 породи, з них широко вживаються 2. Існують кілька видів «неправильних» дієслів, у яких є якась особливість в корені: збіг 2-й і 3- й корінних літер, наявність слабких літер (? або ?) або хамзи.

тривалість: 30 хвилин

Це арабська мова урок номер 3. Він присвячений: множина та мови. Приклади на цій сторінці: словник , граматика, і фрази. На цей урок ви витратите 30 хвилин. Щоб прослухати слово, будь ласка, натисніть на іконку Аудіо . Якщо у вас виникли запитання щодо цього курсу, зв'яжіться зі мною по е-мейл: Вчіть арабську мову.

Нижче список найчастіше використовуваних слів, область застосування яких: Множина. У таблиці нижче 3 колонки (російська мова, арабська мова та вимова). Спробуйте повторити слова після прослуховування. Це допоможе вам покращити вимову і краще запам'ятати слово.

Список прикметників

Російська мова	Множина	Аудіо
країна	dawla دولة
країни	duwal دول
озеро	buhayra بحيرة
озера	buhayraat بحيرات
мова	lugha لغة
мови	lughaat لغات
жінка	emra"a إمرأة
жінки	nesaa" نساء
чоловік	rajul رجل
чоловіки	rejaal رجال
хлопчик	walad ولد
хлопчики	awlaad أولاد
дівчинка	bent بنت
дівчатка	banat بنات

Тут перелік пропозицій, що містять кілька словникових одиниць, показаних вище тема про: Множина. Пропозиції додані для того, щоб ви зрозуміли, як структура всієї пропозиції може впливати на функцію та значення окремих слів.

Множина з прикладами

Мови словниковий запас

Це список мов лексики. Якщо ви вивчите наступні слова напам'ять, це зробить вашу розмову з корінними жителями набагато легшою та приємнішою.

Мови словниковий запас

Російська мова	Мови	Аудіо
арабська	arabia العربية
Марокканець (марокканка)	maghrebi مغربي
Марокко	almaghreb المغرب
бразильський	brazilia البرازيلية
бразилець (бразильянка)	brazili برازيلي
Бразилія	albarazil البرازيل
китайська	assinia الصينية
китаєць (китаєнка)	sini صيني
Китай	seen الصين
англійська	alenjlizia الإنجليزية
британець(британка)	britani بريطاني
Великобританія	britania بريطانيا
американець (американка)	amriki أمريكي
Америка	amrika أمريكا
французька	alfaransia الفرنسية
француз (француженка)	faransi فرنسي
Франція	faransa فرنسا
німецька	alalmania الألمانية
німець (німкеня)	almani ألماني
Німеччина	almania ألمانيا
грецька	alyunaania اليونانية
грек (гречанка)	yunaani يوناني
Греція	alyunaan اليونان
хінді	alhindia الهندية
індієць (індіанка)	hindi هندي
Індія	alhind الهند
ірландська	alirlandia الأيرلندية
ірландець (ірландка)	irlandi إيرلندي
Ірландія	irlanda إيرلندا
італійська	alitalia الإطالية
італієць (італійка)	itali إيطالي
Італія	italia إيطاليا
японська	alyabania اليابانية
японець (японка)	yabani ياباني
Японія	alyaban اليابان
корейська	alkuria الكورية
кореєць (кореянка)	Kuri كوري
Корея	kuria كوريا
перська	alfarisia الفارسية
іранець (іранка)	eerani إيراني
Іран	eeran إيران
португальська	alburtughalia البرتغالية
португалець (португалка)	burtughali برتغالي
Португалія	alburtughal البرتغال
російська	arrusia الروسية
російська (російська)	rusi روسي
Росія	rusia روسيا
іспанська	alespania الاسبانية
іспанець (іспанка)	espani إسباني
Іспанія	espania إسبانيا

Щоденна розмова

На завершення ознайомтеся зі списком фраз, які використовуються у повсякденному спілкуванні. Повний списокпопулярних виразів, будь ласка дивіться в: Арабська фрази .

Арабська фрази

Російська мова	Аудіо
Я не говорю по-корейськи	ana la atakalam alkuria أنا لا أتكلم الكورية
Мені подобається японська мова	ana uheb alyabania أنا أحب اليابانية
Я говорю італійською	ana atakalam alitalia أنا أتكلم الإيطالية
Я хочу вивчити іспанську мову	ana ureed ta"alum alespania أنا أريد تعلم الاسبانية
Моя рідна мова - німецька	lughati al um hiya alalmania لغتي الأم هي الألمانية
Іспанська мова легко вчиться	alespania hiya sahlat ata"alum الإسبانية هي سهلة التعلم
У нього є килим, зроблений у Марокко	ladayhi sajada maghribia لديه سجادة مغربية
У мене американська машина	ladaya sayara amrekia لدي سيارة أمريكية
Я люблю французький сир	ana uheb aljubn alfaransi أنا أحب الجبن الفرنسي
Я – італієць (італійка)	ana itali أنا ايطالي
Мій тато - грек	walidi yunaany والدي يوناني
Моя дружина – кореянка	zawjati kuria زوجتي كورية
Ви бували в Індії?	hal sabaka lak zeyarat alhind? هل سبق لك زيارة الهند؟
Я приїхав з Іспанії	je"tu men espania جئت من إسبانيا
Я живу в Америці	ana a"eesh fe amrika أنا أعيش في أمريكا
Я хочу поїхати до Німеччини	ureed an azhaba ila almania أريد أن أذهب إلى ألمانيا
Я народився в Італії	lakad wuledtu fe italia لقد ولدت في إيطاليا
Японія – гарна країна	alyabaan balad jameel اليابان بلد جميل
Давно не бачилися!	lam araka mundu mudda لم أراك منذ مدة
Я сумував за тобою	eshtaktu lak اشتقت لك
Що нового?	maljadeed? ما الجديد؟
Нічого нового	lasha" jadeed لا شي جديد
Відчуй себе, як удома!	albeyt beytuk البيت بيتك
Щасливої ​​дороги!	rehla muwafaka رحلة موفقة

Переваги вивчення мови

У дітей, які виросли у двомовному мовному середовищі, покращується короткочасна пам'ятьпорівняно з тими, хто виховувався у сім'ї, де спілкуються лише однією мовою. Така покращена короткочасна пам'ять означає, що її власники швидше обчислюють в умі, більш просунуті в читанні та багатьох інших здібностях, суттєвих для виживання.

Ви добре попрацювали та пройшли цей урок! Ви пройшли цей урок на тему: множина та мови. Чи готові до наступного уроку? Рекомендуємо пройти арабський урок 4. Ще ви можете натиснути на одне з посилань нижче, або повернутися на нашу домашню сторінку, клацнувши на посилання тут: