У латинською мовоює три види дієприкметників:

1. Справжнє причастя теперішнього часу ( participium praesentis activi).

Утворюється від основи сьогодення за допомогою суфіксів - ns(в 1 і 2 відмінюваннях) і -ens(у 3 і 4 відмінюваннях), наприклад: amo "кохати" - amans "коханий", audio "чути" - audiens «чуючий». У непрямих відмінках основа закінчується на - nt: amantis «кохаючого», audientis «чого». Схиляється по 3 голосному відмінюванню (як прикметники).

2. Справжнє причастя майбутнього часу ( participium futuri activi).

Утворюється від основи супина за допомогою суфікса.ur- та пологових закінчень - us, - a, - umі має значення цілі чи наміри, наприклад: capio «брати» - capturus, a, um «збирається взяти», audio «чути» - auditurus , a , um "збирається чути". Схиляється як прикметники 1-2 відміни.

3. Стражденне причастяперфекта ( participuim perfecti passini ) утворюється від основи супина додаванням пологових закінчень - us , - a , - um , наприклад, doceo «навчати» - dostus , a , um «навчений». Схиляються як прикметники 1-2 відміни.

Невизначені форми

Латинською мовою є шість невизначених форм (інфінітивів).

1. Невизначена форма теперішнього часу утворюється шляхом додавання до основи дієслова наст.часу суфікса - re (у 3 відмінюванні - é - re ), наприклад: laudo 1 - laudare «хвалити», mitto 3 - mitt é re"посилати".

2. Невизначена форма пасивної застави утворюється шляхом додавання до основи дієслова наст. часу суфікса -ri(у 3 відмінюванні - i), наприклад: laudari бути похваленим, mitti бути посланим.

3. Невизначена форма перфекта утворюється від основи перфекта шляхом додавання суфікса. isse, наприклад: laudavisse «похвалити», misisse «послати».

Невизначена форма перфекту, а також три інші невизначені форми (стражденної застави перфекта - laudatus esse , майбутнього часу - laudaturus esse , майбутнього часу пасивної застави - laudatum iri ) використовуються лише в окремих синтаксичних конструкціях.

Нерегулярні дієслова

В латинській мові є нерегулярні дієслова, які не відносяться до жодного з чотирьох відмінювання і змінюються за особливими правилами ( sum "бути", possum "могти", volo "хотіти", eo "йти", fero "нести"). Нижче наводяться найбільш уживані форми цих дієслів.

Дієслово-зв'язка sum, fui, esse «бути»

Теперішній час

Імперфект

, +++ФГОС адаптована робоча програма з російської мови 4 клас , російська мова.docx , Урок російської мови Утегенова Т.Н..docx , Англійська мова Голубєв ін.-Метод. вказано. до уч.пос_2010-, Німецька мова.docx, Російська мова та культура мови.docx.

45. Причастя дійсної застави

На відміну від російської мови в латинській мові є лише по одному причастю для кожного часу: причастя справжнього часу дійсної застави та причастя минулого часу пасивної застави. Більшість дієприкметників, що вживаються в медичній термінології, виступають лише у функції визначень при іменниках. Це причастя-прикметники, наприклад: dentes permanentes – постійні зуби, cysta congenita – вроджена кіста, aqua destiilata – дистильована вода та ін.

Причастя теперішнього часу дійсної застави утворюються від основи дієслова теперішнього часу шляхом приєднання в I, II відмінюваннях суфікса -ns, в III, IV відмінюваннях - суфікса -ens. У рід. п. од. ч. всі дієприкметники закінчуються на -ntis (-nt-закінчення основи).

Наприклад, освіта дієприкметників:

Дієприкметники теперішнього часу дійсної застави схиляються по III відмінюванню, як прикметники 2-ї групи з одним закінченням типу recens, -ntis.

Вони мають закінчення у Nom. pl. -es для m, f; -ia для n; у Gen. pl. – -ium для всіх трьох родів, наприклад: communicare – з'єднувати.

Причастя минулого часу пасивної застави

У латинській мові, як і в російській, такі дієприкметники – віддієслівні прикметники.

Вони утворюються від основи так званого супина (однієї з основних форм дієслова, що закінчується на -urn) шляхом приєднання до неї родових закінчень -us, -а, um.

Утворення дієприкметників минулого часу пасивної застави

Основа супина визначається шляхом відкидання від форми супина закінчення -um. Основа супина, зазвичай, закінчується на -t, -х, -s. У філологічних словниках латинські дієслова даються у чотирьох основних формах: 1-ша особа од. год. вр.; 1-ша особа од. ч. перфекта (досконалий час); супин; інфінітив, наприклад: misceo, mixi, mixtum, ere (II); solvo, solvi, solutum, ere (III).

46. ​​Латино-російський словник А-В

abductor, -oris, m (m. abductor) - м'яз, що відводить.

accessorius, -a, um – додатковий

acetabulum, -i, n – вертлужна западина

acusticus, -a, -um – слуховий

oris m (m. adductor) – м'яз, що приводить.

adhaesio, -onis, f - зрощення

adiposus, -a, um – жировий

aditus, -us, m – вхід

adnexa, -orum, n – придатки

afferens, -ntis, – що приносить

affixus, -a, -um, – прикріплений

ala, -ae, f – крило

apex, -icis, m - верхівка

arachnoideus, -a, -um – павутинний

arcus, -us, m – дуга

balneum, -i, n – ванна

balsamum, -i, n – бальзам

basis, -is, f – основа, основа

benignus, -a, -um – доброякісний

biceps, cipitis – двоголовий

bilateralis, -e, – двосторонній

biliaris, -e, – жовчний

bilifer, -era, -erum - жовчний (жовчовідвідний)

bilis, -is, f – жовч

bolus, -i, f – глина

brachium, -i, n – плече

brevis, -e – короткий

bronchus, -i, m – бронх

bubo, -onis, m – бубон (збільшений внаслідок запалення лімфатичний вузол)

bucca, -ае, f – щока

bursa, -ae, f – сумка

47. Латино-російський словник C-D

caecum, -i, n – сліпа кишка

callosus, -a, -um – мозолистий

caput, -itis, n – голова; головка

cartilago, -inis, f - хрящ

cavernosus, -a, -um – печеристий

cavitas, -atis, f – порожнина

cellula, -ae, f – клітина

cerebrum, -i, n – великий мозок

cervix, -icis, f - шия; шийка

circumferentia, -ae, f – коло

clavicula, -ae, f – ключиця

coccyx, -ygis, m – куприк

commissura, -ae, f – спайка

concha, -ae, f – раковина

cor, cordis, n – серце

costa, -ae, f – ребро

cranium, -i, n – череп

dens, dentis, m – зуб

depuratus, -a, -um – очищений (механічним шляхом)

descendens, -ntis – низхідний

dexter, -tra, -trum – правий

digestio, -onis, f - травлення

digitus, -i, m – палець

dilatatus, -a, -um – розширений

diploe, -es, f – диплое (губчаста речовина кісток склепіння черепа)

discus, -i, m – диск

dolor, -oris, m – біль

dorsum, -i, n – тил, спина, спинка

dubius, -a, -um – сумнівний

ductulus, -i, m – проточок, каналець

ductus, -us, m – протока

duplex, -icis, - подвійний

durus, -a, -um – твердий

dysuria, -ae, f - дизурія (розлад сечовипускання)

Лекція №14. Причастя

На відміну від російської мови в латинській мові є лише по одному причастю для кожного часу: причастя справжнього часу дійсної застави та причастя минулого часу пасивної застави. Більшість дієприкметників, що вживаються в медичній термінології, виступають лише у функції визначень при іменниках. Це причастя-прикметники, наприклад: dentes permanentes – постійні зуби, cysta congenita – вроджена кіста, aqua destiilata – дистильована вода та ін.

Причастя теперішнього часу дійсної застави утворюються від основи дієслова теперішнього часу шляхом приєднання в I, II відмінюваннях суфікса -ns, в III, IV відмінюваннях - суфікса -ens. У рід. п. од. ч. всі дієприкметники закінчуються на -ntis (-nt- закінчення основи).

Наприклад, освіта дієприкметників:

Дієприкметники теперішнього часу дійсної застави схиляються по III відмінюванню, як прикметники 2-ї групи з одним закінченням типу recens, -ntis. Вони мають закінчення у Nom. pl. -es для m, f; -ia для n; у Gen. pl. – -ium для всіх трьох пологів, наприклад: communicare – з'єднувати.

Деякі причастя були запозичені російською мовою із закінченнями -ент, -ант, наприклад студент (studens, -ntis від studere – «займатися»), доцент (docens, -ntis від docere – «навчати», «навчати»), пацієнт (patiens , -ntis від patior, pati - "страждати", "терпіти"), лаборант (iaborans, -ntis від laborare - "працювати"), реципієнт (recipiens, -ntis від recipere - "брати") - хворий, якому переливають кров донора або провадиться пересадка органу або тканини іншої людини.

У латинській мові, як і в російській, такі дієприкметники – віддієслівні прикметники. Вони утворюються від основи так званого супина (однієї з основних форм дієслова, що закінчується на -urn) шляхом приєднання до неї родових закінчень -us, -а, um.

Основа супина визначається шляхом відкидання від форми супина закінчення -um. Основа супина, зазвичай, закінчується на -t, -х, -s. У філологічних словниках латинські дієслова даються у чотирьох основних формах: 1-ша особа од. год. вр.; 1-ша особа од. ч. перфекта (досконалий час); супин; інфінітив, наприклад: misceo, mixi, mixtum, ere (II); solvo, solvi, solutum, ere (III).

Дієприкметники минулого часу пасивної застави схиляються як прикметники 1-ї групи.

orno, ornav i, ornat um, ornā re 1 прикрашати

doce o, docu i, doct um, docē re 2 навчати

mitt o, mis i, miss um, mittЕre 3a посилати

capi o, cep i, capt um, capĕre 3b захоплювати

muni o, muniv i, munit um, munī re 4 зміцнювати

Завдання №19

Тема: Термінологічний диктант. Займенники. Читання студентського гімну «Gaudeā mus» cаналізом важких місць

Теорія:§§ 112–135 у підручнику В. Ярхо, уроки 39, 40, 51, 52 у підручнику лат. яз. (В.К. Кочеткова, Є.В. Соболєва)

1. Розряди займенників (повторення).

2. Вказівні займенники (pronomĭna demonstratīva), їх відмінювання (повторення).

3. Відносний займенник (pronomen relatīvum), його відмінювання.

4. Займенники (pronomĭna interrogatīva), їх відмінювання.

5. Негативні займенники (pronomĭna negatīva), їх відмінювання.

6. Невизначені займенники (pronomĭna indefinīta).

7. Визначні займенники (pronomĭna determinatīva).

Практика

На занятті:читання, коментування, переклад та прослуховування студентського гімну "Gaudeamus" (с. 327-328 в уч. В. Ярхо).

Будинки:

1. Вивчайте лексичний мінімум 19-го розділу (с. 281–282).

2. Зробіть упр. 1, с. 280 (2-е словосполучення) (писемно).

3. Читайте та перекладайте пропозиції (номери пропозицій кожній групі роздає викладач); читайте та перекладайте текст “Memorabĭle dictum”, с. 281, робіть морфолого-синтаксичний аналіз усіх вивчених займенників, охарактеризуйте обороти, якщо є.

4. Вчіть крилаті вирази:

1) Aut Caesar, aut nihil. Чи Цезар, чи ніщо (Ср. Або пан, чи зник) (Калігула, римський імператор, 12-41 рр.).

2) Nullummalumsinealĭ quobono. Немає лиха без добра.

3) Quod licet Jovi, non licet bovi. Що дозволено Юпітеру, те можна бику (приказка).

4) Quisque fortūnae suae faber. Кожен сам щастя коваль.

5) Inhocsignovinces. Під цим прапором ти переможеш (імператор Костянтин (272-337 рр.) напередодні битви з противником християн Максенцієм біля Мільвійського мосту в жовтні 312 р. побачив на небі (за іншими джерелами – уві сні) знак Хреста. Перемога Костянтина у битві призвела до битви легалізації християнства та його перетворення на державну релігію).

5. Підготуйтеся до лексичній роботі(повторіть лексичні розділи 9–19 та утворення ступенів порівняння прикметників).

Завдання №20

Тема: Лексична робота. Повторення пройденого матеріалу. Підготовка до контрольної роботи

Теорія:

1. Повторіть усі граматичні теми.

2. Повторіть усю лексику.

Практика

Виконайте тренувальні завдання:

1. Напишіть 4 основні форми дієслова, виділіть основи, утворіть всі тимчасові форми інфінітиву (обидві застави) і всі причастя; утворіть p.1, pl. у період системи перфекту індикатива активу і пасиву від дієслів moneo 2 і veho 3.

2. Вкажіть тип речення (простий або складний), підкресліть підлягає і присудок. Виділіть та назвіть синтаксичний оборот (acc. c. inf. або abl. abs.), охарактеризуйте речення, зробіть морфолого-синтаксичний аналіз кожного слова обороту, переведіть речення російською мовою. Пропозиції: № 4–6, 7, 13, с. 266; Amicis advenientĭbus, gaudēmus. Pontĭbus factis, Caesar flumen transit. Cicerone consule, conjuratio reperta est.

3. Схиляйте словосполучення: is homo nobilior, illud tempus clarissimum, ista virgo notior

Завдання № 21

Тема: Контрольна робота

Домашнє завдання:

1. Вивчіть напам'ять студентський гімн Gaudeamus;

2. Підготуйте індивідуальне читання (тексти у викладача). В окремому зошиті виконайте 6 видів аналізу тексту та перекладіть текст російською мовою.

Види аналізів:

фонетичний аналіз (випишіть приклади на основні правила читання та наголоси);

морфологічний аналіз (зробіть морфологічний аналіз усіх слів);

синтаксичний аналіз (вкажіть синтаксичну функцію кожного слова, вивчені функції відмінків, якщо є, охарактеризуйте обороти, якщо є);

семантичний аналіз (вкажіть значення вивчених суфіксів іменників та прикметників);

стилістичний аналіз (знайдіть вокатив та імператив, якщо є);

історико-культурологічний коментар (залежно від тексту опишіть історичні подіїтексту або явища / предмети культури – предмети мистецтва (архітектури, скульптури, вазопису, живопису), міфи, факти про Олімпійські ігри, факти про музику, філософію, літературу, науки, що зароджуються тощо);

Завдання №22

Тема: Аналіз помилок контрольної роботи. Опитування індивідуального читання та студентського гімну «Gaudeā mus»

Домашнє завдання:підготуйтеся до тесту з античної культури та опитування крилатих виразів.

Завдання № 23

Тема: Тест з античної культури. Опитування крилатих виразів

1Причастя схиляється по 1-2 скл. (Ж.Р. по 1-му скл., М.Р. і порівн. по 2-му скл.).

2 Форма iri є infinitivus praesentis passīvi дієслова eo, ii, itum, ire «йти»; інфінітив тут передає значення майбутнього.