Як допомагає богородиця. Чудеса та допомога Божої Матері: історії та свідчення. Молитися ніколи не пізно

Є така казка.

Святий апостол Петро, ​​коли закінчив своє земне життя, був покликаний на Небо, де Господь вручив йому ключі від райської брами. Петро ревно ніс свою службу, відчиняючи двері раю для душ тих людей, які виявлялися гідними небесних блаженств. Але якось Петро помітив у пресвітлому раю людей, яких він не впускав. Як вони пробралися сюди? І у великій тривозі він прийшов до Господа. Господь сказав: «Іди за мною, Петре».

Пішли вони райськими садами та гаями і під горою на зеленому лужку побачили Пресвяту Діву, яка дивилася з краю глибокого урвища вниз. У руках у Пречистої була зіткана з найтоншого блакитного шовку драбинки. А з прірви долинали стогін, благання…

І ось опускає Пречиста свою павутинну драбинку, і один за одним по ній видераються на лужок змучені, замучені люди і зникають у райських садах, квітниках і гаях.

З кожним врятованим Владичиця піднімає руки і молиться Богові:

– Господь Мій і Бог! Ти все бачиш, чуєш і знаєш. По невимовному Твоєму милосерді прости Мені, що порушую Я мудрі порядки Твого пресвітлого раю. Але жила Я на землі, і Я сама мати. Чи можу Я відмовити матері, яка благає за сина? І чи не Мати всього страждаючого людства?

Тоді Бог поклав всемогутню Свою руку на плече апостола Петра і сказав:

- Ходімо звідси потихеньку. Нам з тобою тут нічого робити.

Часто від людей невіруючих можна почути: «Покажіть нам вашого Бога, тоді й ми, можливо, повіримо». Але побачити Бога неможливо, «Бог є дух» ( ін. 4, 24). Адже ви не вимагаєте пред'явити вам електрику? Про те, що електрика існує, ми дізнаємося, коли вмикаємо світло. Так само і Бог дізнається про Свої дії у світі.

Людство добре вивчило матеріальний світ. Ми знаємо, що в ньому відбувається регулярно, що зрідка, а що не може статися в принципі. Зазвичай на гору людина піднімається пішки, може опуститися на вершину з парашутом, але не здатна перенести себе на пік силою думки.

У духовному світі інші закони, там, можливо, все. Але духовний світ хіба що пронизує наш земний світ, Господь діє у ньому, просто ми цього дії не відчуваємо. Лише іноді закони духовного світу виявляються у матеріальному. Тоді ми дивуємось і кажемо, що сталося диво. Так дивувалися і апостоли, яких перед Успінням Пресвятої БогородиціГосподь переніс до Єрусалиму з різних країн, де проповідували Євангеліє.

Пресвята Богородиця – наша Представниця і Заступниця перед Господом, і чудеса, творені Богом на її прохання, незліченні. Небесна Заступниця в усі віки і рятувала російське воїнство від неминучої загибелі, допомагала йому здобувати перемогу над ворогом і відгукувалася потреби кожного людини, яка щиро звертається до Неї. Ось який випадок стався у грізному 1942 році.

Того року Івана Воронова призвали на фронт. Прощаючись з ним, мати дала йому ікону Божої Матері, сказавши, що Вона неодмінно врятує його, якщо син буде молитися. Іван уважав себе невіруючим, але материнський подарунок зберігав. Якось із групою солдатів він потрапив в оточення в лісі і був поранений. Піти можна було тільки через болото, з ризиком потонути. Згадавши про ікону, він крадькома дістав її та попросив: «Богородице, якщо Ти є – допоможи!» Через деякий час здалася старенька: «Заплутали, синки? Ходімо, я вам стежку покажу!» І вивела через болото до своїх. Прощаючись, Іван сказав: «Ну, матір! Не знаю, як тобі й віддячити!» – «А ти Мені ще все життя служитимеш!» І з цими словами пропала, ніби в повітрі розтанула.

Іван Воронов, архієпископ Аліпій – солдат і воїн Христовий

Іван, що пройшов до самого Берліна, дав обітницю, що, якщо виживе в цьому пеклі, стане ченцем. Згодом світ дізнався про нього як великого намісника Псково-Печерського монастиря архімандрита Аліпія.

Інше диво – зовсім маленьке, але моє особисте. Якось увечері приїжджаю на дачу. Час пізніше, порожній, уже похмурий. У платформи завжди тинялися бездомні собаки, зазвичай добродушні. Але тут вони були чимось збуджені і вирішили на мене напасти. Зграя з 5-6 чотирилапих набігала грамотно, охоплюючи півколом. Тільки я почала молитися: «Богородице Діво, радуйся…», як усі одночасно різко загальмували. Зазвичай так у мультиках показують: грудки землі з-під лап, а тулуб назад відкидається. І все, спокійно потрусили далі у своїх собачих справах.

Чудеса – це дивно, але все ж таки… «Ті, хто “приймають” Христа, приймають Його не через чудес, а через любов, приймають Його і йдуть за Ним насамперед серцем, – писав протоієрей Олександр Шмеман. – І саме такого прийняття хоче і шукає Сам Христос. “Якщо любите Мене, заповіді Мої дотримуєтеся...” Якщо любите Мене…»

У суботу п'ятого тижня Великого посту Свята Церква відзначає. Інакше це свято називається Субота Акафіста, - складеного на подяку за чудесні звільнення від бід через заступництво Матері Божої. Про невелику частку сучасних чудес Богоматері - ці історії.

У 2016 році, залишивши службу в запас, я взяв путівку до санаторію в Сочі. Вийшов, пам'ятаю, на узбережжя. Був ясний сонячний день. На морі – штиль: жодної хвилі. Рівно опівдні побачив зграю дельфінів, що підпливала до берега, почав вважати: 12. Я сидів у шезлонгу і спостерігав за ними. Як раптом зрозумів, що вони штовхають до берегової кромки води якусь річ... Коли дельфіни зникли, раптом накотила одна-єдина хвиля, яку я взагалі того дня помітив, і викинула цей пакунок на пісок. Я звернув на нього увагу, але незабаром мене відвернули справи і я на якийсь час пішов з пляжу. Повертаюся, а це морське приношення так і лежить на тому самому місці... Я дістав електронну книгу і спробував піти в читання, а внутрішній голос каже:

Відкрий мішок. Відкрий мішок.

Я послухався. Підійшов. Мішок був весь у тині. Зняв ці водорості. Почав розв'язувати мотузку. Вміст виявився обв'язаний ще чоловічим светром, скріпленим канцелярськими голочками з пластмасовими наконечниками. Розгортаю светр, а там – ікона! Богородична.

Я подзвонив мамі, відправив додому по whatsapp-у знімок знахідки.

Мама сказала:

Тобі послана – забирай.

Хоча одразу хтось підійшов і запропонував віднести святиню до храму. Але я таки послухався маму. Потім мені підтвердив це рішення схіархімандрит Ілій (Ноздрін), коли я привіз йому ікону в Переділкіно. З ним тоді ще поруч був протоієрей Валеріан Кречетов. Я хотів віддати їм ікону, але батюшка Ілій сказали:

Нехай вона поки поки що у тебе.

Ця ікона чудотворна. Скільки разів уже було, що товариші по службі, у яких по життю виникали якісь серйозні проблеми, приходили до мене додому, а я їм казав:

Вір, молись! Просто своїми словами проси Божу Матір!

І щоразу чудовим чином все в житті цих людей дозволялося.

У мене життя зовсім змінилося. Якось усе правильно почало складатися. В інтернеті хтось щось писав про цей випадок, але там багато брехні. Чомусь писали, що я там з дружиною був, а я лише рік тому одружився! Відчуваю допомогу та заступництво Пресвятої Богородиці.

Як Божа Мати заступилася, коли відмовилися лікарі

, насельник Свято-Троїцької Сергієвої лаври:

Пригадую, як у 1970-х роках монахам Лаври перешкоджали проводити окремі соборування. Мовляв, вистачить віруючим та одного спільного соборування у Велику середу. А незабаром захворіла одна ще молоденька дівчина, що живе по сусідству з Лаврою. Вона працювала бухгалтером у дитячому диспансері. У дворі установи щось прибудовували, накопали ям, вона з необережності впала та забилася. Шишка в неї якась тверда утворилася, думала, пройде, а як здалася лікарям, ті й діагностували рак, та вже з метастазами... Лежала вона одна в палаті Боткінської лікарні та й розплакалася:

За що, Господи?

Богородиця сказала: «Лідію, чому ти нарікаєш? Тебе ніхто не залишив»

І побачила просто в палаті Пресвяту Богородицю:

Лідію, чому ти нарікаєш? Тебе ніхто не залишив.

Лікарі від неї відмовилися, відправили додому як безнадійну. Мама в неї була віруюча, тут же до лаврських ченців звернулася з проханням пособорувати та причастити.

Дівчину привезли до Лаври, і ми, зачинившись у Міхіївському храмі, не включаючи світла, при свічках її пособорували. Потім вона тричі причастилася і повернулася на роботу здорової.

Як ти зцілилася? - Запитують її колеги.

Господь зцілив, Причастя,— відповіла вона.

Потрібно тільки вірити, молитися, Божа Мати почує, Господь не залишить.

Пресвята Богородиця допомагає не лише напівлегендарним людям із давніх сказань, а й нам з вами – треба лише попросити. Історіями допомоги Матері Божої у різних життєвих ситуаціях діляться священики нашої єпархії.

Урок поміркованості у молитві

Протоієрей Леонід Доценко, благочинний Добропільського округу:

Мати Божа допомагає, тільки часом виявляється, що ми не готові прийняти її допомогу. Просимо: «Мати Божа, дай те, інше, третє, десяте!» Вона дає, а ми, коли отримуємо, розуміємо, що це нам зовсім не треба.

Розповім про урок, отриманий нещодавно від Пресвятої Богородиці. Ми з священиками нашого благочиння просили про одну важливу справу. Мати Божа почула нас, ми отримали допомогу, але продовжували просити далі: хорошого ж чим більше, тим краще. У результаті нам дали ще, але стало зрозуміло: краще ми вчасно зупинилися б.

Потрібно просити, щоб було не так, як хочемо, а так, як хочуть Господь і Богородиця. Вони краще знають, ніж нам допомогти. Ще важливо не перестаратися. Бачите, що виповнилося, - все, треба зупинитися, інакше буде занадто. Пам'ятаєте мультик "Золота антилопа"? Чарівна антилопа запитала царя: «А ти впевнений, що тобі треба багато золота і ти ніколи не скажеш «досить»?» Потрібно вміти вчасно сказати собі «досить». Попросили трохи – зупиніться. Не виповнилося – зачекайте. Іноді виявляється, що нам зовсім не потрібне те, що ми випрошуємо. Бажане може здійснитися так, що людина буде не рада.

Покрив під час війни

Протоієрей Микола Марковський, настоятель Покровського храму сел. Зайцеве:

Для нас, мешканців селища Зайцеве, парафіян Покровського храму, найголовніше диво – що на сьогоднішній день наш храм стоїть цілий та неушкоджений. У ньому проводяться регулярні богослужіння, діє недільна школа, парафія живе повноцінним християнським життям. Бачачи буквально за кілька метрів від нашого храму будинки, які згоріли від попадання снарядів, я розумію, що це справжнє диво та знак заступництва Божої Матері.

Марійка, яка могла не народитись

Протоієрей Анатолій Костенко, настоятель Успенського храму сел. Святогорівка:

Нещодавно приїхали до нас люди з Курахового. Підходить до мене жінка, питає: «Батюшко, ви нас пам'ятаєте?» - "Ну, кого-кого, а вас пам'ятаю!" - Відповідаю. Шість років тому ця жінка прийшла до нашого храму - приїхала з чоловіком на джерела. Справа в тому, що у нас в селищі є два джерела: одне освячено на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», друге – цілителя Пантелеимона. Ці люди не мали дітей, бо дружина мала кісту. Я сказав: «Молись Божій Матері, цілителеві Пантелеїмону, Миколі Угоднику, причащайся, соборуйся. Треба попрацювати, а не лише просити».

Минає час, довго їх не було видно. Якось під час служби бачу: вона заходить і тримає на високо піднятих руках дитину – показує мені. Служба йде, а вона каже: «Батюшко, ось ваша Марійка!» Тут і хор як гримне!.. Я посміявся, кажу: «Весь храм за вас молився, тож ти на мене не звертай!»

Згодом ця жінка розповіла, як усе було. Зробили вони так, як потрібно. Через час вона прийшла до лікаря, а той каже: «Кісти немає, нічого тобі не треба, жодних операцій. Як ти лікувалася? Вона відповідає: "Я купалася". Лікар каже: Ми все купаємося! Ти давай, конкретніше розповідай! – «Я в джерелі купалася», – каже. У неї кіста пройшла, вона народила без будь-яких операцій. Це велике благо Матері Божої. Нещодавно ця жінка до нас приїхала, каже, що цьогорічна донька вже до школи йде.

Друге диво пов'язане із будівництвом храму. Ми почали будувати церкву на честь ікони Божої Матері «Троєручиця» у селі Верівка, за п'ять кілометрів від нашого селища. Знайшли десять людей, які ворушитимуть інших людей. Звісно ж, почали молитися Пресвятій Богородиці. У результаті ми за півтора місяці зробили стільки, що важко повірити. Це лише дивом можна назвати. Грошей взагалі не було. Фундамент ми за три суботники заклали самі, це коштувало дешево. Ліс пообіцяли – 30 кубів. Думали, довго чекати доведеться. Дзвонять: ми вже за тиждень привеземо, чекайте. Я давай бігати, шукати гроші. Знайшлися люди, знайшлися гроші. Приїхали двоє людей із Закарпаття. Вивантажили ліс 13 серпня, а посадили ми їх на зворотний потяг 25-го. За цей час вони збудували стіни, вівтар та покрили дах. Фактично за десять днів виріс зроблений з колод храм. Я питав: "Хлопці, допомога потрібна?" - «Божа Мати допоможе!» – відповідали. З ранку до вечора працювали, і храм здійнявся. Звичайно, треба ще купол робити, роботи багато, але допомога Матері Божій є просто найбільшою. З нуля за півтора місяці стільки зробити просто неможливо.

Третя історія – про нашого прихожанина. Маємо пенсіонера. Якось прийшов, пожертвував п'ять тисяч гривень на храм, потім ще стільки ж. Для звичайної людинице велика сума. Через час підходить до мене і каже: «Батюшко, напевно, мене з роботи виженуть!» У них там почалися кадрові зміни, він – пенсіонер, виходило так, що його звільнять. Я кажу: «Ось – Божа Матір, ось – Микола Угодник. Іди та молись!» Він молився. Проходить час і що вийшло? Його не звільнили, а перевели на іншу посаду: він став заступником директора, працює, ще й добиратись стало зручніше. Він після цього купив великий свічник і приніс у храм, дар Матері Божої та Миколі Угоднику.

У нас таких випадків дуже багато, ми їх навіть не записуємо. До наших джерел приїжджають ті, хто не має дітей, хто має дітей заїкаються. Неодноразово траплялися зцілення. Божа Мати шкодує нас, грішних та невлаштованих. Вона плаче і просить нас перед Господом. Молімося їй і дякуватимемо за допомогу!

Історія про храм та дві ікони

Передана громаді старовинна будівля

Протоієрей Георгій Клапчук, настоятель Макаріївського храму Торецька:

Моє священиче служіння тісно пов'язане з Божою Матір'ю, тому що перший храм, у якому я служив, був освячений на честь Тихвінської ікони Богородиці. Знаходиться він у селищі Дружба, неподалік Торецька. Храм нетиповий – пристосований будинок колишньої їдальні радгоспу. Дивно те, що він був збудований хрестоподібно, більше того: коли будівлю пристосовували під храм, вівтар опинився у правильному місці, на східній стороні. Жодних відомостей про те, чому так вийшло, ми не змогли знайти. Я вважаю, що це є промислом Божої Матері.

У приміщенні цьому нічого не було, воно було напівзруйноване, частина даху текла. Ми перекрили її шифером, облаштували. Багато років у мене була мрія: щоб у храмі був купол, який веде погляд людини вгору, щоб були в ньому віконця – бачив такий у Миколаївському храмі Святогірської лаври. Мріяти мріяв, але розумів, що насправді це неможливо: селище невелике зовсім, людей мало, ктиторів немає.

Минуло десять років, і нарешті з'явилася людина, яка погодилася допомогти нам відновити храм. Це був Микола Іванович Рижков, який свого часу був головою Ради міністрів СРСР, а на той момент – головою Ради Федерації. Він був уродженцем селища, ми звернулися до нього по допомогу, і він не відмовив.

У результаті ми пробурили хорошу свердловину, на території храму з'явилося джерело, освячене на честь Божої Матері, було придбано чудові дзвони, збудовано дерев'яну дзвіницю, яку Микола Іванович сам проектував. А вінчає храм купол - такий, про який я мріяв. Вірю, що це Мати Божа виявила Свою милість і здійснила таке диво: у селищі зараз височіє красуня-церква.

На цьому дивовижна допомога Матері Божій нашому храму не закінчилась. В однієї парафіянки син працював у Богородиці-Різдвяному ставропігійному жіночому монастирі в Москві. Він попросив ігуменя Вікторину (Пермінову), щоб для нашого храму там написали ікону Божої Матері «Тихвінська», і вона дала на те своє благословення. Ікона з'явилася ще до реконструкції храму – велика та дуже красива. У мене досі зберігається довідка про те, що монастир передає цей образ дар нашому храму.

Не можу не згадати ще одного цікавого випадку. Батько моєї дружини також був священиком. Він подарував їй старовинний образ Божої Матері. На ній зображено явлення Божої Матері та святителя Миколи Георгія Пономаря.

Ікона Пресвятої Богородиці «Бесідна» отримала свою назву тому, що на ній зображено Пречисту Матір і святитель Микола Мирлікійський, які розмовляють із паламарем Георгієм. Ця подія сталася невдовзі після явлення Тихвінської ікони Божої Матері - у 1383 році, коли Пресвята Богородиця наказала паламарю Георгію сказати, щоб над храмом у Її честь, освяченому в Тихвіні, поставили не залізний, а дерев'яний хрест. - Прим. ред.

Ця ікона зберігається у нашій родині досі. Батько Валерій подарував її моєї дружини ще до того, як ми з нею познайомилися. Промислово те, що я Георгій, і висвятили мене в храм на честь Тихвінської ікони Божої Матері. Для нашої родини це диво.

Успіння Пресвятої Богородиці – єдине свято на честь блаженної та благочестивої Діви Марії. Саме цього дня молитви, звернені до Неї, набирають сили. Божа Мати за життя знайшла дар клопотання перед Господом, благаючи і просячи за всіх, хто потребував її заступництва.

Щороку, 28 серпня, всі християни зустрічають величне свято – день шанування Приснодіви. Будь-якому віруючому відомо, що Бог невпинно бореться з силами зла, даруючи людям на допомогу Святих угодників, кожному з яких відведено свою роль.

Церковнослужителі кажуть, що цього дня просити у Богоматері можна все, що забажає душа. Тільки закладіть у молитви свої щирість і чесноту. Проте заступництво Богородиці – свята нагорода. Мати Божа допомагає лише тим, хто вірний Сину Її і не скупий на слова подяки. Подякуйте Господу за пропоновані можливості, удачу та успіх у справах мирських, і все віддасться вам у триразовому розмірі.

Про що просити Пресвяту Богородицю у день Її Успіння

З захопленням у серці і зі щирістю в словах можна сподіватися на допомогу Небесній Владичиці, благаючи Її про захист, здоров'я, спокійну, розмірену і щасливого життя. Не буде зайвим, якщо перед молитвою, ви розповісте Божій Матері про всі свої тривоги, коливання та випробування. Розкрийте душу Благочестивій Діві і Вона не відвернеться від вас і вашого прохання, слухаючи кожне слово з глибокою чуйністю і любов'ю.

Народної пам'яті відомі випадки явлення чудес людям, що молять біля ікон Богородиці у день Її Успіння. Божа Матір допомагає і порадою, приходячи у сни або посилаючи на допомогу ангелів. Адже на смертному одрі Пріснодева поклялася залишитися помічницею і утішницею кожного християнина.

Молитви про допомогу та захист

Богородиця вже за життя удостоїлася благословення Божого і сподівалася до Нього за кожного, хто потребує її жалоби та захисту. Незвичайне наближення до Царства Небесного Діва Марія сподобилася після Свого Вознесіння. Вона залишила світ не тільки в ім'я блаженного побачення з Сином, але й для того, щоб молитвами перед Ним захищати грішні душі. Представивши апостолам на третій день після смерті, Богоматір сказала: «Зрадійте, бо з вами я в усі дні та вночі!».

Приснодіва жила на землі і відомо їй про всі позови, випробування та негаразди мирські. За життя Вона прийняла багато мук і страждань. Тому до неї і звертаються люди, бачачи в ній приклад істинної віри та непокора злу.

Всякий грішний вчинок на землі завдає їй болю, як і наші прикрості знаходять у серці її співчуття. Перша Мати не залишить без нагляду та своєї допомоги жодної людини, яка живе з любов'ю в серці до Господа. Звертатися до Богородиці слід велично.

Молитва до Богородиці про захист:

«Пом'якшіть наші серця, Свята Богородиця. Нехай згорять у вогні всі напасті наші, а тіснота в душі покине наші серця. На обличчя твоє дивимося, розділяючи Твої страждання і на милосердя уповаємо. Жахнімося ми від рока Твого, нехай зрадіємо силі Твоєї і міцності духу. Прости нашу жорстокість, лише в Твоїх силах її приборкати. О Велика Владичице, вознеси наші молитви до Господа і замоли за нас перед Ним гріховні діяння наші. Позбавте нас від смерті раптової та зла всякого. Осяяйте наш розум і проведіть нас на спасіння. Сподіваємося у надії в ім'я Царства Небесного в руках Господа, Ісуса Христа та його Пресвятого Духа. Амін.»

Молитва до Богородиці про допомогу:

«Оспівуємо до милості Твоєї, о Пресвята Матір Божа! Не відвернися від молитов наших, а звільни від бід і нещасть. Єдина Чита і Блаженна Богородиця Врятуй нас! Ти, багатостраждальна Мати Божа, що перевищує віру і страждання всіх живих на землі. Почуй і не покинь нас у важкі хвилини, збережи нас під покровом милосердя і співчуття Свого. Лише біля Тебе ми знаходимо притулок і тепле заступництво в пекельній темряві. Тільки ти маєш дозвіл звернутися до Сина Свого і благати його про спасіння нашого і перехід у Царство Небесне, де ми оспівуватимемо і славитимемо Сина Твого, Отця Його і Тебе, Владичицю світу на віки віків. Амін.»

Молитов до Богородиці — безліч, але лише в день її Успіння переважають дві з них. Почніть панахиду до Пречистої Діви саме з цих молитовних слів, не забувши про подяку. Богоматір перейметься до вас любов'ю, чуйністю і ласкою, відповівши на всі прохання. Ми бажаємо вам миру в душі, міцної віри. Бережіть себе, будьте щасливіі не забувайте натискати на кнопки та

Чудеса Пресвятої Богородиці в наші дні не перестають дивувати і радувати християн, а її допомога приходить усім християнам, які моляться біля її ікон.

Допомога Божої Матері

Проста дівчина Марія була однією з перших жінок на планеті, яка віддала своє серце Богові з дитинства. Залишаючись незайманою, вона постійно перебувала в молитві, присвятивши Своє життя Ісусу, Спасителю всіх людей.

Світ, у якому блуд, громадянські шлюби, одностатеві зв'язки стали нормою і навіть захищені законом, ніколи не зрозуміє жертовного подвигу практично дівчинки Марії, адже їй було лише 14 років на момент заміжжя. Це може вмістити не кожен (Матв. 19:1)

Пречиста Діва Марія

Ставши земною матір'ю Ісуса, після Його Вознесіння Діва Марія продовжила служіння любові Свого Сина, показуючи послідовникам Царя царів приклад таких якостей характеру:

• смирення;
• самовладання;
• чуйність;
• жертовність;
• терпіння;
• непохитна віра.

Допомога Божої Матері була дарована як апостолам, що залишилися в живих, так і простим людям, які жили в непростий час християнських гонінь. За свідченнями очевидців нині продовжуються чудеса Пресвятої Богородиці так само, як упродовж 2000 років.

Ікони Пресвятої Богородиці:

Свята Богородиці, пов'язані з її чудесами

Святкування Покрови Богоматері (14 жовтня) є одним із великих шанувань Божої Матері, який відзначають християни багатьох конфесій. Влахернська ікона Божої Матері, яка знаходилася в однойменному храмі, протягом кількох століть була захисницею людей того краю.

626 рік - Константинополь обложений аварами, люди в глибокій печалі постійно молилися і здійснювали хресні ходи навколо храму на чолі з патріархом Сергієм та Костянтином Третім, які несли ікону Діви Марії.

Влахернська ікона Божої Матері

Під час одного з таких походів мешканці були здивовані раптовою втечею аварів. Виявилося, що ватажки і прості воїни побачили образ жінки, одягненої в дорогоцінне оздоблення, що стоїть на міських стінах.

• 718 рік – Божа Матір рятує від облоги міста арабами.
• 864 р. Руси обложили місто з моря, імператор Михайло Третій, за наказом якого Різа Богоматері була опущена з молитвами і піснеспівами в морі, спостерігав, як буря, що піднялася раптово, викликала шторм, що розкинув ворожий флот як сірникові коробки.
• 910 рік - сарацини (мусульмани) взяли в облогу Константинополь. Служіння у храмі велися цілодобово, і, як свідчить св. Андрію, о 4 годині ночі всі присутні у храмі люди побачили Богородицю у супроводі Іоанна Хрестителя та Іоанна Богослова.

Велична трійця схилила коліна біля амвона, при цьому Богоматір гірко плакала, просячи Спасителя про милість для міста. Після молитви Божа Матір скинула на руки покривало з голови та накрила ним усіх присутніх. Сарацини одразу бігли.

З цього часу православні християни вшановують свято Покрови Божої Матері.

Про інші Богородичні свята:

Яви Діви Марії в Португалії та Її три таємниці

З травня по жовтень 1917 року, щоразу 13 числа, троє пастушків із міста Фатіма, що в Португалії, не тільки бачили яскраве сяйво, Святий Лик, але отримали послання від Пречистої Діви, відомі в історії, як «Три таємниці».

Одна з дітей, Лусія Сантуш, стала католицькою монахинею і за вказівкою лорійського єпископа в 1941 році зробила записи по перших пророцтвах, третє послання вона записала в 1943 з умовою його відкриття через 20 років.

Коментар з третьої таємниці згодом дав кардинал Ратцінгер, майбутній Папа Бенедикт Шістнадцятий, який разом із описом усіх трьох Тайн можна знайти на сайті Ватикану.

Таємні пророцтва

У першому видінні Богородиця показала всі картини пекла у вигляді величезного вогняного моря, де правили демони. Людські душі, представлені вугіллям, кричали і стогнали. Лише попередня обіцянка Пречистої забрати дітей у Небеса дала їм сили пережити побачене.

Фатімські пророцтва - явище Діви Марії

Другою таємницею було пророцтво про Другу світову війну, яка могла б і не бути, якби СРСР покаявся і прийняв Пренепорочне Серце Богородиці.

Третє послання було передано через Ангела, що тримає в руці вогняний меч, з вістря якого вивергалися вогняні язики. Полум'я постійно прямувало на землю, але згасало, торкнувшись долоні Пречистої Матері.

Ангел кричав, щоб люди покаялися. Потім діти побачили ходу священства і безлічі людей на чолі з Святішим Отцем, Який молився за людей, гірко плакав над хворими, при досягненні хреста на вершині гори був убитий.

У 1981 році Папа Іван Павло Другий під час відвідування Фатіми був поранений ножем, і, за словами понтифіка, його врятували тільки Свята Діва. На прохання Папи черниця Лусія передала йому Казанську ікону Богородиці із фатимського храму.

Єгипетське чудо явлення Пречистої Марії

Про свідчення людей, які бачили образ святої Матері протягом двох тисячоліть, можна написати томи. Це диво бачило багато єгиптян. Маленьке селище Зейтун «приліпилося» до величезного Каїра, столиці Єгипту, і так залишилося б мало кому відомим у світі, якщо не явище Богоматері.

У цьому селищі церква Пречистої Богоматері була збудована у 1925 році, хоча араби є монофізитами, які вірять лише у Божественну природу Ісуса.

Одному з парафіян храму наснилася Свята Марія і пообіцяла явити себе за кілька десятиліть. Йшов 1968 рік, півдев'ятого вечора 2 квітня два мусульмани готували свої вози до нового дня, як дивне світло осяяло купол храму і вони побачили жінку, яку спочатку прийняли за лунатика або самогубця.

На світ збіглося араби, які бачили, як жінка схилилася над хрестом, почала молитися, а потім ширяти то вгору, то вниз навколо храму. Народ вигукнув в один голос: «Успішна Діво!», деякі парафіяни кинулися до священика додому. Айят Ібрагім на той час був настоятелем храму, і йому була дарована милість побачити Святий Лик у сяйві золотаво-блакитного кольору через відчинене вікно.

Диво у Зейтуні

До серпня 1969 року Пречиста діва двічі на тиждень являла Свій Обличчя, про це є свідчення понад 350 тисяч людей.

Усі, хто бачив це диво, отримали зцілення. Збереглися знімки цього Божественного подарунка Небес.

Югославія, Львів та знову Єгипет

Гора в Міжгір'ї Югославії стала місцем справжнього паломництва влітку 1981 року, коли понад 10 тисяч людей одночасно бачили сяючий образ Богоматері, багато хто отримав зцілення та відповіді на свої молитви.

Бачення Діви Марії у Югославії

Після цього Святу Діву бачили лише молоді люди, яким Вона залишила послання, основний зміст їх - Живіть у світі, покайтеся, поверніться до Бога в постах та молитвах! Колись комуністична Югославія перетворилася на християнську країну.

Великдень 1985 року став історичною подієюв історії собору Святої Богородиці у Львові Митрополит Іоанн проводив пасхальне служіння, на ньому були присутні тисячі людей, під час якого раптово одне з вікон осяяло яскраве сяюче світло, що поступово вимальовувалося в образ Діви.

Перелякані, в той же час захоплені християни почали голосно підносити моління і піснеспіви Богородиці. Цей же Обличчя було видно зовні. Звістка про диво миттєво поширилася містом, до храму почав стікатися народ, який намагалася розігнати міліція.

Прекрасне бачення супроводжувалося і посланнями Діви Марії понад 20 днів, тим часом усі присутні там отримали зцілення хвороб.

Чудеса і допомога Пречистої Діви в наші дні підтверджують свідки подій початку вересня 2000 року, що відбулися знову в Єгипті.

Купол храму святого Марка, що у місті Ликополісі щоночі осяяв Ликом Святої діви у сяйві зграї голубів. Яскраве світло заливало довколишні вулиці та будинки, що збентежило владу міста, що побачила в диві махінації. православної церкви. Після відключення міста від електрики Боже світло продовжувало осяяти все навколо, даруючи зцілення хворим людям та калікам.

Чудеса у сучасному світі

У 1988 році Франція була вражена чудесами виливу. оливкової оліїза кожної молитви Башама Афаша, працівника одного з підприємців Франції. Під час підготовки до Успіння Богородиці Башам прибирав у домашній церкві, постійно молячись. Раптом працівник почув голос, який говорив про те, що йому дарована милість і дар, і водночас по його руках потекла олія.

Паризька церква Святого Стефана була свідком виливу олії, яка виливалася за годину.

На прохання настоятеля рідина була досліджена вченими. Наприкінці вони написали, що олія немає зовнішнього джерела, і цього немає ні наукового, ні логічного пояснення.

Багато православних свідчать про зцілення, даровані Богородицею через молитви біля Її Святих Ликів:

• жінка після молитви біля ікони «Свічка невгасима» благополучно народила дитину;
• друга парафіянка, Женя Сидякова, біля тієї ж ікони залишила свою паличку і пішла додому на здорових ногах;

• Галя Марченко та Щедявина Ніна, мешканки Москви свідчать про зміцнення віри під час просвітлення ікони «Воротарниця».

Неможливо в одній статті перерахувати всі чудеса і допомогу, надану Святою Марією, яка зараз просить біля Її ікон. Люди дякують за такі дива:

• лікування;
• здобуття віри;
• повернення безвісти зниклого;
• рятування від раку;
• звільнення від усіх видів залежностей;
• створення родини;
• звільнення від безпліддя та багато іншого.

Практично у кожному куточку земної кулі у час Пречиста Діва була людям.

Назва Святих Ликів Богоматері означають місце її появи, Почаївська, Іверська, Казанська, Володимирська, Грузинська, Єрусалимська, Іллінсько – Чернігівська та багато інших.

Називали ікони за чудесами, подарованими світові: Боголюбська, Стягнення загиблих, Всецариця, Достойно Є й інші, і кожна з них у своє подарувала духовне диво. Понині Світле Обличчя Богоматері приходить на допомогу всім, хто просить з чистим серцем і вірою в душі.

Справжня віра, життя за законами Божими творять чудеса, тоді у найважчі хвилини життя допомагає Бог, Отець, Син, Дух Святий, і Богоматір.

Чудо віри – явище Богородиці