Втрати голландського флоту у другій світовій. Vi. англійських втрат на середземному морі. XIII. потоплення крейсера «хеллі»

вЙФЧБ ЪБ ТПДЙОХ

іПФС ХФТПН 10 НБС 1940 ЗПДБ ПФОПІЕОЙС лПТПМЕЧУФЧБ ойдетМБОДЩ У ЕЗП УПУЕДСНИЙ ВЩМЙ, РП ПЖЙГЙБМШОПНХ ЧЩТБЦВОЙМ,ПОПНБМПВПВП ПЗП ОБУФПТБЦЙЧБМЙ. ЬФП ЧЩОХДЙМП РТБЧЙФЕМШУФЧП лПТПМЕЧУФЧБ ОЙДЕТМБОДЩ ПФНЕОЙФШ ЧУЕ ХЧПМШОЕОЙС Ч ПВПТХЦЕООЧІ УЙМБІ Й РТЙЧЕУФЙ ЙІ Ч УПУФПСЙ. вЩМ РТЙОСФ ТСД ДТХЗЙІ НЕМАЄ РПДЗПФПЧЛ Л ПВПТПОЕ.

ч РЕТЧЩІ ЮЙУМБІ НБС ЗЕТНБОУЛЙК ЧПЕООЩК БФФБІ Ч ЗББЗЕ ОЕ ТБЪ ЬБСЧМСМ, ЮФП ВЕТМЙО ОЕ Ч УПУФПСОЙЙ РПОСФШ, РПЮЕНХ ЗПММБОДЙС ФПЮМ ЮТЕЧЧЮБКОЩЕ ЧПЕООЩЕ РТЙЗПФПЧМЕОЙС, ЛБЛ ЧПЧЧЕДЕОЙЕ ЪБЗТБЦДЕОЙК ПРО ЧУЕЇ ДПТПЗБІ, ЧЕДХЕЙІ ПФ ЗТБОЙГ, ХУФБОПЧМЕОЙЕ ЪБРБМПБЧП ЖЖБББПБЧП ОЧІ ОЧ УФТБФЕЗЙЮЕУЛЙ ЧБЦОЩІ НПУФБІ, НБУЛЙТПЧЛБ МЕФОЩІ РПМЕК Й БЧФПДПТПЗ Й ФПНГ РПДПВОПЕ.

ЧЕЮЕТПН 9 НБС ВЩМП РПМХЮЕОП УППВЕЕОЙЕ П ФПН, ЮФП ПРО УМЕДХАЕЇ ХФТП ОБЮОЕФУС ОБУФХРМЕОЙЕ ПРО 'БРБДОПН ЖТПОФЕ У ГЕМША ЪБІЧБЙ

ТБОП ХФТПН 10 НБС РТЙИМЙ УППВЕЕОЙС У ОБВМАДБФЕМШОЩІ РПУФПЧ Ч ТБЪМЙЮОЩІ ДЙУФТЙЛФБІ, ЗПЧПТСЕЙЕ ПВ ХУЙМЕОЙЙ БЛФЙЧОПУФЙ ОЕНЕГЛ ТЄК. чУЕ ЕЕЕ ПУФБЧБМБУШ УМБВБС ОБДЕЦДБ ПРО ФП, ЮФП РТПЙУІПДСЕЕЕ ВЩМП ЧУЕЗП МЙИШ ЇЇ ПІДОЙН ППРЙАЕЙН ОБТХІООЙЕН ЗПММБОДУЛПЗП ОЕКФЕФТ ЦЕ ОЕ ВХДЕФ ОБЮБФП. ПДОБЛП ЮЕТЕЪ ЮЕФЧЕТФШ ЮБУБ РПУФХРЙМБ ЙОЖПТНБГЙС П ВПНВБТДЙТПЧЛЕ ППЕООЧІ БЬТПДТПНПЧ Ч ЙИЙРИПМЕ, чБММІБЧЕО, ВЕТЗЕО Й д. чУЛПТЕ РПУМЕ ЬФПЗП ОЕНЕГЛЙЕ ПКУКУЛБ РПМХЮЙМЙ РТЙЛБЪ РЕТЕУЮЮШ ЗПММБОДУЛХА ЗТБОЙГХ Ч ОЕУЛПМШЛЙЇ НЕУФБІ. зМБЧОПЛПНБОДХАЕЙК УХІПРХФОЩНИЙ Й НПТУЛЙНИЙ УЙМБНЙ ОЙДЕТМБОДПЧ ДБМ РТЙЛБЪ ТБЪТХЫЙФШ НПУФЩ Й ДПТПЗЙ УФТБФЕЗЙЮЕУЛПК ЧБЦОПУ

оЕУРТПЧПГЙТПЧБООБС БФБЛБ фТЕФШЕЗП ТЕКІБ РТПФЙЧ ДТХЦЕУФЧЕООП ОБУФТПЕООПЗП лПТПМЕЧУФЧБ ОЙДЕТМБОДЩ ОБЮБМБУШ ВЕЪ РТЕДЯСЧМОЙ ЛТД.

ЗЕТНБОУЛЙК РПУПМ, ЛПФПТЩК РТЙВЩМ Ч НЬОЙУФЕТУФЧП ЙОПУФТБООЩІ ДЕМ ЮЕТЕЪ ФТЙ ЮБУБ РПУМЕ ОБЮБМБ ЧФПТЦЕОЙС, РТЕДУФБЧЙМ ОПФХ УЧПЕЗП. ч ОЕК ХФЧЕТЦДБМПУШ, ЮФП ЗЕТНБОЙС Х'ОБМБ П ОБНЕТЕОЙСІ УПАЬОЙЛПЧ БФБЛПЧБФШ ЗЕТНБОУЛЙК ТЕКИ, ЙУРПМШЪХС ФЕТТЙФПТЙА ЗПММБДЙЛ У УПЗМ Б. ЗЕТНБОУЛПЕ РТБЧЙФЕМШУФЧП, РТПДПМЦБМ ПО, Л УПЦБМЕОЙА ЧЩОХЦДЕОП ПЛЛХРЙТПЧБФШ зПММБОДЙА ОП ОБДЕЕФУС, ЮФП УФТБОБ ОЕ ВХДФ.

ЬФП МЦЙЧПЕ ЪБСЧМЕОЙЕ, УДЕМБООПЕ ЮЕТЕЪ ФТЙ ЮБУБ РПУМЕ ФПЗП, ЛБЛ ЗПММБОДУЛЙЕ ПВПТХЦЕООЩЕ РАЙМЩ ОБЮБМЙ ПФТБЦБФШ ОБРБДЕОЙЕ, РПМХО ЕФ. ЗЕТНБОУЛЙК РПУПМ ЪБСЧЙМ, ЮФП відійдеМБОДЩ УБНИЙ ТЕЙМИЙ ППЕЧБФШ У ЗЕТНБОЙЕК.

ЗЕТНБОУЛПЕ ЧФПТЦЕОЙЕ ОБЮБМПУШ 10 НБС Ч 3:00 У ВПНВБТДЙТПЧЛ Й РХМЕНЕФОЩІ ПВУФТЕМПЧ ППЕООЩІ БЬТПДТПНПЧ. лПОЕЮОП ЦЕ, Ч ГЕМСІ РТЕДПУФПТПЦОПУФЙ ЧПЕООЩЕ УБНПМЕФЩ ВЩМЙ ХВТБОЩ ЙЪ БОЗБТПЧ. нБИЙОЩ УФПСМЙ ТБУУТЕДПФПЮЕООЩЕ РП РЕТЙНЕФТХ МЕФОЩІ РПМЕК, Б ФБЛЦЕ ЧДПМШ ЗМБЧОЩИ ЙПУЮЙ Й ПРО 'БРБУОЩІ РПУБДПЮОЩІ РМПЕБДФЕДЛ ЕТЦБМПУШ Ч УЕЛТЕФЕ. РПЬФПНХ ВПНВБТДЙТПЧЛБ БОЗБТПЧ ОЕ ЙНЕМБ ПОТРІБНОЇ ВІДПОВІДІ РПУМЕДУФЧЙК. ПДОБЛП ПВУФТЕМ УБНПМЕФПЧ, ЛПФПТЩО Л ОЕУЮБУФША, ПФЛТЩФП УФПСМЙ ПРО ЬЕНМУ, ЧИЩЕ НОПЗЙЄ ЙЪ ОЙИ ЙЪ УФТПС.

РПДТБ'ДЕМЕОЙС ПІТБОЩ БЬТПДТПНПЧ РПОЕУМЙ 'ОБЮЙФЕМШЩО РПФЕТЙ ПФ ПП'ДХІОЩІ БФБЛ Й ЗЕТНБОУЛЙІ РБТБИАФЙУФПЧ, ЛПФПЩЩО ВПМПЧ БМЛЕОВХТЗ, ЬКРЕОВХТЗ Й пЛЕОВХТЗ. мЕФОЩЕ РПМС ЪДЕУШ ПЛБЪБМЙУШ Ч ТХЛБІ ЧТБЗБ, ЛПФПТЩК ОЕНЕДМЕООП ХВТБМ РТЕРСФУФЧЙС Й РТЙЧЕМ ЧЬМЕФОЩЕ РПМПУЩ Ч ТБВПЮЄ УПУФПС

ВПМШИПЕ ЛПМЙЮЕУФЧП ЗЕТНБОУЛЙІ ПОНКУЛ ВЩМП ДПУФБЧМЕОП ФТБОУРПТФОЩНИЙ УБНПМЕФБНЙ, РПЬФПНХ ЗББЗБ, НЕУФП РТЕВЩЧБОЙС ЛПТПМЕЧЩ, ХЦП ОБЮЙФЕМШОЩНИЙ ЧТБЦЕУЛЙНИЙ УЙМБНЙ, Й УППВЕЕОЙС ЗПТПДБ У ПУФБМШОПК УФТБОПК ПЛБЪБМЙУШ РПД УЕТШЕЪОПК ХЗТПЪПК. 'БФЕН ОЕНГЩ РПРЩФБМЙУШ ЪБРХЗБФШ ОБУЕМЕОЙЕ ЗББЗЙ, ОП ВЕ'ХУРЕИОП. ТБОП ХФТПН НОПЦЕУФЧП УБНПМЕФПЧ, РТПОПУЙЧИЙІУС ОБД ЛТЩИБНИЙ ЗББЗЙ, УВТПУЙМЬ ЪБЦЙЗБФЕМШОЩЕ ВПНВЩ ПРО УЧЕТОХА ЮБУФШ ЗПТПДБ. ЖХЗБУОЩЕ ВПНВЩ ХРБМЙ ЧВМЙЬЙ ЫФБВ-ЛЧБТФЙТЩ ЖМПФБ Ч вБДІЄКУ-ЧЕЗЕ. дТХЗЙЕ УБНПМЕФЩ ПВУФТЕМЙЧБМЙ ЦЙМЩЕ ДПНБ, РТЕОЄВТЕЗБС ЧПЕООЧНИЙ ПВЯЕЛФБНЙ. ОБРТЙНЕТ, ЙЪПМЙТПЧБООЩК РПУЕМПЮОЩК РТЙЗПТПД нБТМПФ РПДЧЕТЗУС ФБЛПНХ ЛПМЙЮЕУФЧХ БФБЛ У ПП'ДХІБ, ЮФП НОПЗЙЕ ЦЙФЕМЙ РПЗЙ

вщмй УВТПИЕОЩ ОЕНЕГЛЙЕ МЙУФПЧЛЙ, ПВЧЕДЕООЩЕ ПТБОЦЕЧПК ЛБКНПК, ЛПФПТЩЕ ПРО РМПІПН ЗПММБОДУЛПН СЬЩЛЕ ЪБСЧМНТХНПБ МБНЙ Й РПФПНХ МАВПЕ УПРТПФЙЧМЕОЙЕ ВХДЕФ ВЕУРПМЕ'ОЧН. ч 10:00 УОПЧБ ОБЮБМЙУШ ЗАБЕЗПЕЧНО ЧЬТЩЧЩ, чЙЖМЕЕНУЛБС ВПМШОЙГБ Й ОПЧЩЕ ЛБЪБТНЩ БМЕЛУБОДТБ РПМХЮЙМЙ РПРБДБОЙС.

рЕТЧПК ЪБДБЮЕК ЗПММБОДУЛПЗП зЕОЕТБМШОПЗП ЫФБВБ ВЩМП ПРТЕДЕМЙФШ, ТУДЕ ЦЕ ЧТБЗ ОБОЕУЕФ УЧПК ЗМБЧОЩК ХДБТ. УПВЙТБЕФУС МЙ ПО 'БІЧБФЙФШ Й ПЛЛХРЙТПЧБФШ ЧУА УФТБОХ ЙМЙ ЕЗП ОБНЕТЕОЄ ФПМШЛП РТПКФЙ ЮЕТЕЪ АЦОЩЕ РТПЧЙОГЙЙ? чУЛПТЕ ВЩМЙ РПМХЮЕОЩ УППВЕЕОЙС, ЙЪ ЛПФПТЩИ СЧОП УМЕДПЧБМП, ЮФП ОЕНГЩ РЕТЕУЕЛМЙ ПППФПЮОХА ЗТБОЙГХ ПФ дЕО дПММБТДБ ПРО УЕЧЕ. РПЬФПНХ ЗПММБОДУЛЙН УЙМБН ВЩМП РТЙЛБЪБОП ПФТБЬЙФШ:

1. ЧТБЦЕУЛЙК ХДБТ ПРО УЧЕТА ЧДПМШ ЗМБЧОПК ДБНВЩ ЕКДЕТ-'ЄЇ, ЛПФПТЩК НПЗ ХЗТПЦБФШ УЄТДГХ УФТБОЩ.

2. чТБЦЕУЛХА БФБЛХ ПРО ГЕОФТБМШОПН ОБРТБЧМЕОЙЙ |

3. ОЕНЕГЛЙК ХДБТ ЮЕТЕЪ АЦОЩЕ РТПЧЙОГЙЙ МЙНВХТЗ Й учечник вТБВБОФ Ч ОБРТБЧМЕОЙЙ ВЕМШЗЙЙ Й ЄМБОДЙЙ, Б ФБЛЦЕ БФБЛЙ НПУФПЙ.

еДЙОУФЧЕООЧНИЙ ППКУЛБНИЙ, ПУФБЧМЕООЧНИЙ Ч ТЕЄТЧЕ, ПЛБ'БМБУШ РЕТЧБС БТНЙС, ДЙУМПГЙТПЧБООБС Ч УЕЧЕТОПК Й ацОПК зПММБОДЙЙ ХД ЧДПМШ ЗПММБОДУЛПЗП РПВЕТЕЦШС. ПОБ ДПМЦОБ ВЩМБ ХЛПНРМЕЛФПЧБФШ МАДШНЙ ЗПММБОДУЛЙЕ ПВПТПОЙФЕМШОЩЕ УППТХЦЕОЙС ЧДПМШ ЛБОБМПЧ, ЕУМЙ РПМЕЧБС БТНЙС ВХДЕФ ЧЩОХЦД. лПЗДБ ЬФП РТПЙЪПКДЕФ, РПМЕЧХА БТНЙА УМЕДПЧБМП РЕТЕЖПТНЙТПЧБФШ РПЪБДЙ ФБЛ ОБЩЧБЕНПК чПДОПК МЙОЙЙ, ЮФПВЩ РТПДПМЦЙФШ ВПК.

лБЛ РПЛБЪБМ РПЧПТПФ УПВЩФЙК, ЧЩРПМОЙФШ ЬФЙ РМБОЩ ПЛБЪБМПУШ ОЕЧПЪНПЦОП. рЕТЧБС БТНЙС ХЧСЪМБ Ч ВПСІ У РБТБІАФОЩНИЙ Й ЧПЪДХИОП-ДЕУБОФОЧНИЙ ЧПКУЛБНЙ, ЛПФПЩЕ ЪБРПМПОЙМЙ ЧУЕ ПЛТЕУФОПУФЙ зББЗЙ Й тПФ. лТПНЕ ФПЗП, ППКУЛБН РТЙИМПУШ ЙНЕФШ ДЕМП У «РСФПК ЛПМПООПК», РПДОСЧИК ЗПМПЧХ Ч ЬФПН ТЕЗЙПОЇ.

чПЕООЩЕ ПРЕТБГЙЙ У УБНПЗП ОБЮБМБ ВЩМЙ ЪБФТХДОЕОЩ ДЕКУФЧЙСНИЙ ЧТБЦЕУЛЙІ РБТБИАФЙУФПЧ, УВТПИООЩИ РПЪБДЙ ЗМБЧОЩІ ЗЕТНБОУЛЙЕ ОБНЕТЕОЙС ВЩМЙ СУОЩ. оЕНГЩ ОЕ ФПМШЛП ІПФЕМЬ 'БІЧБФЙФШ ТЕЙЙДЕОГЙА РТБЧЙФЕМШУФЧБ Й зМБЧОПЗП ЛПНБОДПЧБОЙС, ОП ФБЛЦЕ РМБОЙТПЧБМЙ РЕТЕТЕЬБФШ ЛПНДПГБХЙЛПДРХПЛРМРХЛП ОПК ПВПТПОЙФЕМШОПК РП'ЙГЙЄК Ч ЗПММБОДЙЙ Й ВЕМШЗЙЕК, ЙЪПМЙТПЧБЧ ФБЛЙН ПВТБЪПН ЗПММБОДУЛЙЕ ПКУКУЛБ ПФ РАЙМ УПА'ЙЛПЧ ПРО АЗУ. оЕНЕГЛЙЕ ДЕУБОФОЙЛЙ, ЧЩУБДЙЧИЕУС ТБОП ХФТПН 10 НБС У ЗЙДТПУБНПМЕФПЧ, 'БІЧБФЙМЙ ДЧБ НПУФБ Ч ТПФЕТДБНЕ 'ЮЄТЕЪ УФБТЩД ЙБ. чТБЗ ФБЛЦЕ УНПЗ ЪБІЧБФЙФШ БЬТПДТПН чББМІБЧЕОБ, ЛПФПТЩК РПЪЧПМСМ ЕНХ РЕТЕВТБУЩЧБФШ УАДБ РП ПП'ДХІХ 'ОБЮЙФЕМШОЩЕ РПД.

РПМОБС ОЕПЦЙДБООПУФШ ЧП'ДХІОПК БФБЛЙ ПВЕТОХМБУШ ЛТХРОЩН ХУРЕІПН. АЦОЩК ВЕТЕЗ ТЕЛЙ НББУ Ч ТФФЕТДБНЕ ПУФБЧБМУС Ч ОЕНЕГЛЙІ ТХЛБІ, ІПФС РЕТЧБС БТНЙС УХНЕМБ РПУМЕ ПЦЕУФПЮЕООПЗП ВПС У ВПМШЙНЙ РПФТ ПДТПНБ ЧПЛТХЗ ЗББЗЙ Й ПЮЙУФЙФШ ПЛТЕУФОПУФЙ ЗПТПДБ ПФ ЧТБЦЕУЛЙІ РБТБИАФЙУФПЧ.

ФБЛ ЛБЛ УПРТПФЙЧМЕОЙЕ Ч ГЕОФТІ УФТБОЩ ПЛБЪБМПУШ ПРИМІРНЕ, ЮЕН ПЦЙДБМП ЗЕТНБОУЛПЕ ЛПНБОДПЧБОЙЕ, ФХДБ ВЩМЙ РПУРЕІОП ДЧЙОХФЩ РПДЛТЕРМЕ уОПЧБ ВЩМЙ УВТПІООЧ ДЕУБОФЩ ЧПЛТХЗ зББЗЙ, ПП ЧТЕНС ПФМЙЧБ УБНПМЕФЩ У ЧПКУЛБНИЙ ОБЮБМЙ РТЙ'ЄНМСФШУС ПРО РМСЦБІ АЦОЕЕ лБФЧЙЛЗП (ПРО РПСВ)

РПЛБ ЧУЕ ЬФП РТПЙУІПДЙМП, ЬУНЙОЕГ «ЧБО ЗБМЕО», ЛПФПТЩК ЧЕТОХМУС ЙЪ ЗПММБОДУЛПК ПУФ-ЙОДЙЙ ЧУЕЗП ОЕУЛПМШЛП ДОК ОБ'БПФ, ОБРБП, ОСФШ ХЮБУФЙЄ Ч ПВПТПЕ ЗПТПДБ. ПДОБЛП, ЪБНЕФЙЧ РТЙЪЕНМЕОЙЕ ЧТБЦЕУЛЙІ УБНПМЕФПЧ ПРО РМСЦЕ лБФЧЙЛБ, «ЩОБ ЗБМЕО» ОЕНЕДМЕООП ПФЛТЩМ ПЗПОШ. ч ТЕЪХМШФБФЕ ЧТБЦЕУЛЙЕ РМБОЩ ВЩМЙ ТБУУФТПЕОЩ.

РБТБИАФОЩЕ ЧПКУЛБ ЧПЛТХЗ зББЗЙ, ЛПФПТЩЕ УНПЗМЙ ЙЪВЕЦБФШ ЗЙВЕМЙ ЙМЙ РМЕОЕОЙС Ч РЕТЧЩК ДЕОШ, ВЧМЙ ХУЙМЕОЩ Ч ОПЮШ 10 НБС, Б10 НБСШ П РДДЛТЕРМЕОЙЕ. ПІЙ ФБЛЦЕ РПМХЮЙМЙ УЙМШОХА РПДДЕТЦЛХ ПФ «РСФПК ЛПМПООЩ», ЛПФПТБС УФБМБ ОБНОПЗП БЛФЙЧОЕК Ч ЬФПН ТБКПОЕ. оП Ч ЛПОГЕ ЛПОГПЧ ЧПЕООЩЕ Й РПМЙГЙС УНПЗМЙ ХОЙЮФПЦЙФШ ЙІ ЧУЕЇ, ЙУРПМШЪХС ФБОЛЙ Й БТФЙММЕТЙА.

чЩУФТЕМЩ РТПДПМЦБМЙ ЪЧХЮБФШ Ч ТБЪОЩИ ЮБУФСІ зББЗЙ, ФБЛ ЮФП ПВУФБОПЧЛБ ПУФБЧБМБУШ ФСЦЕМПК, ПДОБЛП ПРБУОПУФШ ЬБІЧБФБ ЙОХМБУШ.

ч тФФЕТДБНЕ ЙФПЗЙ ВПТШВЩ ВЩМЙ НЕОЕЕ ХДБЮОЧНИЙ ДМС ЪБЕЙФОЙЛПЧ ЗПТПДБ. нПУФЩ ОБД нББУПН ЧТЕНЕООП ХДБМПУШ ПФВЙФШ У РПНПЕШУ НПТУЛЙІ РЕІПФЙОГЕЧ, НЙОПОПУГБ Z-5 Й ФПТРЕДОПЗП ЛБФЕТБ № 51. пДОБЛП ЧУЛПТЕ ЧТ. нОПЗП ЧТБЦЕУЛЙІ ПОНКУЛ ВЩМП ЧЩУБЦЕОП Ч чББМІБЧЕ. РПЬФПНХ ФТЕВПЧБМПУШ ОЙ Ч ЛПІН УМХЮБЕ ОЕ РПЪЧПМЙФШ РТПФЙЧОЙЛХ ЧПУРПМШЪПЧБФШУС ЬФЙН БЬТПДТПНПН. оп ЙЪ-ЪБ ПЦЕУФПЮЕООЧІ ВПЕЧІ ДЕКУФЧЙК Ч ЗББЗЕ Й ПЛТЕУФОПУФСІ РЕТЧБС БТНЙС ОЕ НПЗМБ РЕТЕВТПУЙФШ ДПУФБФПЮОП БТФЙММЕТЙЙ ДМС. РПЬФПНГ ПРО РПНПЕШ РТЙЪЧБМЙ ЖМПФ. йЪ дЕО іЕМДЕТБ ВЩМ РПУМБО ЬУНЙОЕГ «ЧБО ЗБМЕО».

лПТБВМШ ПРО РПМОПК УЛПТПУФЙ ДЧЙОХМУС Ч іХЛ ЧБО іПММБОД ДМС ФПЗП, ЮФПВЩ ХУРЕФШ ЧОШІЙ чБФЕТЧЕЗ. оЕФ ОХЦДЩ ПВЯСУОСФШ, ЮФП РТЙ ЬФПН ЬУНЙОЕГ УФБОПЧЙМУС НЙІЕОША ДМС ВПМШИПЗП ЛПМЙЮЕУФЧБ ОЕНЕГЛЙІ РЙЛЙТПЧЕЙЛПЧ. лПТБВМА ОЕ ИЧБФБМП НЕУФБ ДМС НБОЕЧТБ Ч ХЪЛПН ЛБОБМЕ, Й ЧУЛПТЕ ПО РБМ ЦЕТФЧПК ОЕНЕГЛЙІ ВПНВ.

зПММБОДГЩ РПРТПУЙМЙ RAF РТПВПНВЙФШ чБМІБЧЕО. БОЗМЙЮБЕ ЧЩРПМОЙМБ ЬФХ РТПУШВХ, УПЧЕТИБС ОБМЕФЩ ПРО БЬТПДТПН Ч ФЕЮЕОЙЕ ФТЕЇ РПУМЕДХАЕЇ ОПІЯК. юФПВЩ УМПНЙФШ УПРТПФЙЧМЕОЙЕ ЗПММБОДГЕЧ, ОЕНГЩ РТЕДРТЙОСМЙ ХУФТБИБАЕХА ВПНВБТДЙТПЧЛХ ГЕОФТБ тПФЕТДБНБ. ЗПТПД, ЛПФПТЩК ОЕ ВЩМ ЬЧБЛХЙТПЧБО, БФБЛПЧБМП ПЗТПНОПЕ ЛПМЙЮЕУФЧП ЧТБЦЕУЛЙІ УБНПМЕФПЧ, ЮБУФШ ЕЗП ЛЧБТФБМПЧ ВЩМБЬМФВБ

лБЛ ФПМШЛП ОЕНЕГЛБС БТНЙС РЕТЕУЕЛМБ ЗТБОЙГХ Ч УЕЧЕТОПН УЕЛФПТЕ, РПТФПЧЩЕ УППТХЦЕОЙС Ч ДЕМШЖФЕ ВЩМЙ ЧЪПТЧБОЙ, Б ЧІПДЩ Ч ЗБЧБЙЙ чЩРПМОЙЧ ЬФХ ЪБДБЮХ, ЗПММБОДУЛЙЕ РПДТБЪДЕМЕОЙС ДОЕН 10 НБС ПФУФХРЙМЙ Ч ОБРТБЧМЕОЙЙ РМПФЙОЩ ЕКДЕТ-ЇЇ. ч ОПЮШ У 10 ПРО 11 НБС ПІЙ РЕТЕИМ РМПФЙОХ УПЧНЕУФОП У ДТХЗЙНЙ РПДТБЪДЕМЕОЙСНЙ ЙЪ ВЕЧЕТОЧІ РТПЧЙОГЙК. 'БФЕН ЧПКУЛБ ВЩМЙ РЕТЕЖПТНЙТПЧБОЩ ЧОХФТЙ ПВПТПОЙФЕМШОПЗП РЕТЙНЕФТБ ЗМБЧОПК НПТУЛПК ВБЪЩ ДЕО іЕМДЕТБ Й РП'ЄДШЕ ЧУФХРЙМ Ч ВПК.

ОБ УМЕДХАЕЙК ДЕОШ ЧТБЗ ОБЮБМ БФБЛЙ, УФТЕНСУШ РТПТЧБФШУС Л РТЕДНПУФОПНХ ХЛТЕРМЕОЙА ПРО ДПТПЗ, УПЕДЙОСАЕЕК ЗМБЧОХЕ РЬППЬОЙ ЬЕКД ЩЧБЕНПК 'БЕЙФОПК РП'ЙГЙЙ чПОУ. ЬФПФ ПРПТОЩК РХОЛФ ВЩМ УПЪДБО РПЪБДЙ ЪБФПРМЕООЧИ ХЮБУФЛПЧ ХЦЕ РПУМЕ НПВЙМЙЪБГЙЙ Й ХДЕТЦЙЧБМУС РЕІПФОЧНИЙ ЮБУФСНЙ. ПДОБЛП ЗПММБОДГЩ ЙНЕМЙ ЪДЕУШ ЧУЕЗП ОЕУЛПМШЛП МЕЗЛЙЇ ЪЕОЙФОЩИ ПТХДЙК ТБЪХНЕЕФУС, ПІЙ ОЕ НПЗМЙ РТПФЙЧПУФПСФШ УЙМБН РПЬФПНХ ПВПТПОБ ВЩМБ РТПТЧБОБ Ч ФПФ ЦЕ ДЕОШ, РПУМЕ ЮЕЗП ОЕРТЙСФЕМШ УНПЗ ЪБОСФШ ЧПУФПЮОХА УФПТПОХ ЗМБЧОПК РМПФЙОЩ ЕКДЕТ-Є ДЕОШ.

рЕТЧБС БФБЛБ ПРО лПТОЧЕТДЕТЪБОД ВЩМБ РТЕДРТЙОСФБ 12 НБС. РПУМЕ РТПДПМЦЙФЕМШОПЗП БТФПВУФТЕМБ (ЧТБЦЕУЛЙК ПЗПОШ ЗМБЧОЧН ПВТБЪПН ВЩМ ОБРТБЧМЕО ПРО ВЕФПООЩУ ДПФЩ) ЗПММБОДГЕЧ. БФБЛБ ВЩМБ ПФТБЦЕОБ У ВПМШИЙ РПФЕТСНЙ ДМС РТПФЙЧОЙЛБ. ОБ УМЕДХАЕЙК ДЕОШ ОЕНГЩ УОПЧБ БФБЛПЧБМЙ лПТОЧЕТДЕТЪБОД, ОП ПРСФШ ВЩМЙ ПФВТПІООЧ ОБ'БД. ч ЬФЙІ ВПСІ РТЙОСМБ БЛФЙЧОПЕ ХЮБУФЙЕ ЛБОПОЕТУЛБС МПДЛБ «йПЗБО нПТЙГ ЧБО оБУУБХ». ЬФПФ ЛПТБВМШ, УФПСЧИЙК ПРО СЛПТ Ч ФЕЛУЄМШУФТХНЕ, РЕТЕЛЙДОЩНИЙ ПЗОЕН РПДБЧЙМ ОЕНЕГЛХА ВБФБТЕА, ТБУРПМПЦЕООХА ПРО ЖТЙУМБОДУЛПФ ЛПФ ЛПТЛПФ ЛПТБВМПЛ ЛФТ.

РП'ЙГЙС Ч лПТОЧЕТДЕТЪБОДЕ ПУФБЧБМБУШ ОЕРТЙУФХРОПК, РПЛБ УЙФХБГЙС ПРО АЗУ ОЕ УДЕМБМБ ДБМШОЯКИЕ УПРТПФЙЧМЕОЙЕ Ч ДЕО іЕМДЕТЕ ВЕ. хУРЕИОБС ЪБЕЙФБ РМПФЙОЩ 'ЕКДЕТ-ЇЇ РПЛБЪБМБ ФЕН, ЛФП Ч ЬФПН УПНОЕЧБМУС, ЮФП ЗПММБОДГЩ ХНІМЩЕ УПМДБФЩ, ЛПЗДБ ЙНЕАФ ЙНЕАФ ЙНЕАХ ЙНЕАФ.

чУЛПТЕ РПУМЕ ПФТБЦЕОЙС ОЕНЕГЛПК БФБЛЙ лПТОЧЕТДЕТЪБОДБ ЧТБЦЕУЛПЕ РПДТБ'ДЕМЕОЙЕ РПСЧЙМПУШ Ч НБМЕОШЛПК ЗБЧБОЙ Ч ЧПУФПЮОПК ЮБУФЙ ЕКД. пОП ОБЮБМП РПДЗПФПЧЛХ Л РЕТЕВТПУЛЕ ПВККУЛ Ч уЕЧЕТОХА зПММБОДЙА РП ЧПДЕ. фБЛ ЛБЛ Х ЗПММБОДГЕЧ ОЕ ВЩМП ПЗКУЛ ДМС ПВПТПОЩ УЄЧЕТОПЗП ЖБУБ ФБЛ ОБЩЧБЕНПК «лТЕРПУФЙ зПММБОДЙС», РЕТЕРТБЧХ ЧТБЗБ УМЕДПЧБМП УПТЧБФ ЖМПФЙМЙС 'ЕКДЕТ-'ЇЇ ВЩМБ РПУРЕІОП ХУЙМЕОБ, Ч ХЗТПЦБЕНЩК ТБКПО ПФРТБЧЙМЙУШ 1 НЙОПОПУЕГ, 3 ЛБОПОЕТЛЙ ФЙРБ «ЖТЙЪП» Й 2 ФТБМШЕЙ

хЦЕ УХЕЕУФЧХАЕБС 'ДЕУШ ЖМПФЙМЙС УПУФПСМБ ЙЪ ПДОПК УФБТПК ТЕЮОПК ЛБОПОЕТЛЙ Й ОЕУЛПМШЛЙІ ЛБФЕТПЧ, ПВПТХЦЕООЧІ РХМЕНЕФБНЙ. ЬФБ ЖМПФЙМЙС ВЩМБ ХУЙМЕОБ ОЕУЛПМШЛЙНЙ ВТЙФБОУЛЙНИЙ ФПТРЕДОЩНИЙ ЛБФЕТБНИЙ, ЛПФПЩЕ РТЙВЩМЙ Ч ЕКДЕТ-ЕЇ УЧЕТОЧНИЙ НПТУЛЙН ЛБ. фЕН ЧТЕНЕОЕН ЗПММБОДУЛЙЕ ЛПТБВМЙ ПВУФТЕМСМЙ ОЕУЛПМШЛП ЗБЧБОЕК Й 'БФПРЙМЙ РБТПН Ч уФБЧПТЕОЕ.

оЙЛФП Й ОЕ ПЦЙДБМ, ЮФП ЬФЙ ДЕКУФЧЙС РТПКДХФ ВЕ'ОБЛБЪБООП, Б МАЖФЧБЖЖЕ ПУФБОХФУС РБУУЙЧОЧНИЙ. ЙЪВЕЦБФШ РПФЕТШ ОЕ ХДБМПУШ, ОЕНЕГЛБС БЧЙБГЙС РПФПРЙМБ ППЪМЕ ЗЕМШДЕТІ ІХЛ ЛБОПОЕТЛЙ «ЖТЙЪП» Й «ВТЙОЙП», ОП ХУРЕИОЩЕ ДЕКУФЧЙ ЕТНБОЙЙ ТЕБМЙЪПЧБФШ УЧПЙ РМБОЩ БФБЛЙ ПФЛТЩФПЗП ЧПУФПЮОПА РПВЕТЕЦШС УЧЕТОПК зПММБОДЙЙ РЕТЕРТБЧПК ЮЕТЕЪ ЕКДЕТ-ЕЕ.

лПТПМЕЧУЛЙК ЖМПФ відійдеМБОДПЧ ХЮБУФЧПЧБМ Ч ВПСІ У РТПФЙЧОЙЛПН Й ПРО ТЕЮОПНИЙ ФЕБФТ. чПЬМЕ ТЕОЕОБ ЛБОПОЕТЛБ «жТЕКТ» ПЛБЪЩЧБМБ БТФЙМЕТЙКУЛХА РПДДЕТЦЛХ ЖМБОЗХ БТНЙЙ, ЛПФПТЩК ЪБЕЙЕБМ МЙОЙА ЗТЕВІ. лПЗДБ ЧТБЗ РТПТЧБМ ЬФХ МЙОЙА, «жТЕКТ» ЧЕТОХМБУШ Ч чТЙУЧЙЛ, РП'ЄДШЕ ПО РТПИМБ ЮЕТЕЪ ЛБОБМ НЕЧЧЕДЕ Ч БНУФЕТДБН, ОП ЙЪ-ЬБЙ ШРТЙИМПУШ ЪБФПРЙФШ Ч ЙООЕТ-ьК ЧПЪМЕ пТБОЦ мПЛ.

УТБЪХ РПУМЕ ОБЮБМБ ЧФПТЦЕОЙС 10 НБС ОЕНЕГЛЙЕ НПТУЛЙЕ УБНПМЕФЩ УВТПУЙМЙ НБЗОЙФОЩЕ НЙОЩ ПРО ЧУЄЇ ЧБЦОЩІ ППДОЩІ РХФСІ, ЧЕДХЕЙ Ч УФН, ЧЕДХЕЙФ ОШЙЧЕ чБФЕТЧЕЗЕ, ЗБЧБОЙ ЬКНЕКДЕОБ, Й ТЕКДЕ ОШЙЧЕДЙРБ іПФС ППДОЩЕ РХФЙ ОЕ ХДБМПУШ РПМОПУФША ВМПЛЙТПЧБФШ, РЕТЕДЧЙЦЕОЙЕ РПОЙ ФПМШЛП У ВПМШИЙН ТЙУЛПН. нЙОЩ ДПМЦОЩ ВЩМЙ РПНЕИБФШ УПАЪОЙЛБН РЕТЕВТБУЩЧБФШ Ч ЗПММБОДЙА РПДЛТЕРМЕОЙС. оЕНГЩ ФБЛЦЕ ОБДЕСМЙУШ, ЮФП НОПЗЙЕ ФПТЗПЧЩЕ УХДБ Ч ЗПММБОДУЛЙІ ЗБЧБОСИ ОЕ УНПЗХФ ХКФЙ Й РПРБДХФ ЙН Ч ТХЛЙ. БОЗМЙКУЛЙЄ Й ЖТБОГХ'УЛЙЄ ФТБМШЕЙЛЙ, ЛПФПТЩЕ ОЕНЕДМЕООП ВЩМЙ ПФРТБЧМЕОЩ ПЮЙЕБФШ ЛБОБМЩ, РТЙВЩМЙ Ч ЖМЙУУЙОЗЕО ХЦЕ ЧЕЮЕТПН. ВТЙФБОУЛЙЕ ФТБМШЕЙЛЙ ОБРТБЧЙМЙУШ Ч ТПФЕТДБН, ЮФПВЩ РПРЩФБФШУС ПЮЙУФЙФШ РТПІПД ЮЕТЕ' ОШЙЧЕ чБФЕТЧЕЗ, НЕ Ч ТЕЬХМШПДФ ЙЧИЙЄУС Ч ЗБЧБОЙ, УНПЗМЙ ЧЩКФЙ Ч ПФЛТЩФПЕ НПТЕ Й РТПДПМЦБФШ ВПТШВХ У ЧТБЗПН.

оЕНГЩ ДЕМБМЙ ЧУЕ ЧПЪНПЦОПЕ, ЮФПВЩ РПНЕИБФШ ЬФПНГ. лБЦДПЕ ХФТП РПСЧМСМЙУШ ЧТБЦЕУЛЙЕ УБНПМЕФЩ Й УВТБУЩЧБМЙ ОПЧЩЕ НЙОЩ. дЧБ ДОГЛЯД ЗПММБОДУЛЙК МПГНБОУЛЙК ВПФ Й БОЗМЙКУЛПЕ УХДОП У ВЕЦЕОГБНЬ УФБМЙ ЦЕТФЧБНЬ НБЗОЙФОЩІ НЙО, ХЧЕМЙЮЙЧ ЮЙУМФТ ФТ. ч ЬКНЕКДЕОЕ РБТПІПД «тЕОУЕМЕТ» РПДПТЧБМУС ПРО НБЗОЙФОПК НЙОЕ, ФП ЦЕ РТПЙЪПИМП Й УП УФБТЩН ФТБМШЕЙЛПН н-3.

л ОЕУЮБУФША, УПАЙОЙЛЙ ОЕ НПЗМЙ РТЕДПУФБЧЙФШ зПММБОДЙЙ ДПУФБФПЮОП ФТБМШЕЙЛПЧ У НБЗОЙФОЧНИЙ ФТБМБНЙ, Б ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ ПВПВПЕ З. ч ТЕЪХМШФБФЕ РЕТЕІПД УХДПЧ ЙЪ ЗПММБОДУЛЙИ ЗБЧБОЕК Ч ВТЙФБОЙА ВЩМ УЕТШЕЪОП ЪБФТХДОЕО, Б ОЕУЛПМШЛП ГЕООЩИ ЛПТБВЕЧ ПЙЛПВП БЪБМЙУШ РПФЕТСОЩ.

оЕНГЩ ОБДЕСМЙУШ, ЮФП ЙІ ОБУФХРМЕОЙЕ ПРО ЗББЗХ РБТБМЙЪХЕФ РТБЧЙФЕМШУФЧП зПММБОДЙЙ. еУМЙ ВЩ ЬФП УМХЮЙМПУШ, ФП РПУМЕДУФЧЙС ОЕ ФПМШЛП ДМС зПММБОДЙЙ, ОП Й ДМС зПММБОДУЛПК РПЬФПНХ ОБГЙУФБНЙ ВЩМБ РТЕДРТЙОСФБ ФЕБФЕМШОП РПДЗПФПЧМЕООБС РПРЩФЛБ ОБЛІКЗОХФШ ЛПТПМЕЧХ чЙМШЗЕМШНЙОХЕДПЕМХУМ . УБНПМЕФЩ ПВУФТЕМЙЧБМЙ ЙША ФЕО ВПИ ¦ ЛПТПМЕЧУЛХА ТЕЬЙДЕОГЙА ППЪМЕ ЗББЗЙ, ЧОЇ УБДЩ ВЩМЙ УВТПИОЩ РБТБІАФЙУФЩ. цЙЪОШ Й УЧПВПДБ ЛПТПМЕЧЩ ПЛБЪБМЙУШ РПД ХЗТПЪПК. лПЕ-ЛФП УПЧЕФПЧБМ ЕК РЕТЕВТБФШУС ПП ДЧПТЕГ «ОППТДЕКОДЕ» Ч ГЕОФТЕ ЗББЗЙ. ПДОБЛП Й 'ДЕУШ ЇЇ ЧЕМЙЮЕУФЧП ОЕ ВЩМБ Ч ВЕЪПРБУОПУФЙ, ФБЛ ЛБЛ ОЙЪЛПМЕФСЕЙЄ ОЕНЕГЛЙЕ УБНПМЕФЩ ПВУФТЕМЙЧБМЙ ЬФПФ ДЧПТЕГ ЛБП ТЙВЩФЙС. оЕУНПФТС ПРО ЬФП. ЇЇ ЧЕМЙЮЄУФПП УРПЛПКОП РТПДПМЦБМБ ЪБОЙНБФШУС ЗПУХДБТУФЧОООЧНИЙ ДЕМБНИЙ.

ТБОЗ ХФТПН 13 НБС ЧПЕООБС ПВУФБОПЧЛБ ЧЩЗМСДЕМБ УПРАХОНОООП ВЕОБДЕЦОПК. РБДЕОЙЕ «ЛТЕРПУФЙ ЗПММБОДЙС» ВЩМП РТЕДТЕІЕОП. РПЬФПНХ ФТЕВПЧБМПУШ ХВЕТЕЮШ ЛПТПМЕЧХ Й РТБЧЙФЕМШУФЧП зПММБОДУЛПК ЙНРЕТЙЙ ПФ РТПФЙЧОЙЛБ. й 'ДЕУШ ПРО РПНПЕШ РТЙІМ ВТЙФБОУЛЙК лПТПМЕЧУЛЙК ЖМПФ. хФТПН 13 НБС 1940 ЗПДБ еЕ чЕМЙЮЕУФЧП Ч'ПИМЙ ПРО ВПТФ БОЗМЙКУЛПЗП ЬУНЙОГБ «ІЙТХПТД» Ч іХЛ ЧБО іПМБОДЕ. оЕУЛПМШЛП ЮБУПЧ УРХУФС ЮМЕОЩ ЗПММБОДУЛПЗП РТБЧЙФЕМШУФЧБ ВЩМЙ ЧЩЧЕЬЕОЩ ЙЪ ФПЗП ЦІ РПТФБ ПРО ВПТФХ ВТЙФБОУЛПЗП ЬУНЙОГБ

пВУФБОПЧЛБ ПРО ВУХІ ПРО 14 НБС ХІХДІЙМБУШ ОБУФПМШЛП, ЮФП ЛБРЙФХМСГЙА ВПМЕЕ ОЕМШЪС ВЩМП ПФЛМБДЩЧБФШ. лПЗДБ ЬФП УФБМП СУОП, ПРО ЛПНБОДХАЕЇ БТНЙЕК Й ЖМПФПН ТХІОХМЙ ФСЦЛЙЄ ПВСЬБООПУФЙ. БДНЙТБМ ЖМПФБ ЖХТУФОЕТ УДЕМБМ ЧУЕ ОЕПВІПДЙНПЕ, ЮФПВЩ ЖМПФ Й НПТУЛБС БЧЙБГЙС ОЕ РПРБМЙ Ч ТХЛЙ ЧТБЗБ. дМС НПВЙМШОЩІ ЗПММБОДУЛЙИ НПТУЛЙИ РАЙМ ППКОБ РТПФЙЧ ЗЕТНБОЙЙ ОЕ ВЩМБ ПЛПОЮЕОБ, ОЕУНПФТС ПРО ПЛЛХРБГЙА ЧТБЗПН ЮБУФЙ ФЕТТЙФПТЙФ ПТЙС Й ВЩМБ УЕТДГЕН зПММБОДУЛПК ЙНРЕТЙЙ. ПЛЛХРБГЙС зПММБОДЙЙ ДБМБ ЗЕТНБОЙЙ ЧТЕНЕООПЕ ЧМБДЕОЙЕ ЛМПЮЛПН ЮХИЙ, ОП ОЕ НПТЕН. й ЬФПФ ЖБЛФ ЙНЕМ ПЗТПНОПЕ ЪОБЮЕОЙЕ ДМС ЙУІПДБ ППКОЩ.

РПФЕТС ОЙДЕТМБОДПЧ ВЩМБ ЛБФБУФТПЖПК, ВП зПММБОДЙС ЇЇ ЧМБДЕМБ ПЗТПНОПК ЪБНПТУЛПК ЙНРЕТЙЕК, Б ОЕНЕГЛПЕ ЧФПТЦЕОЙЕ БЧФПНБФЙЮУЙ ЪОЙЛПН зПММБОДЙЙ. зПММБОДУЛЙК нПТУЛПК зЕОЕТБМШОЩК ИФБВ РТЕДЧЙДЕМ ЧПЪНПЦОПУФШ ПЛЛХРБГЙЙ УФТБОЩ ЗЕТНБОЙЕК, Й БДНЙТБМ ЖХТУФОЄТ, ЛБЛ ОБЮБМШПЛЙ УФ З РП ЬФПНХ РПЧПДХ Ч НЕНПТБОДХНЕ НЙОЙУФТХ ПВПТПОЩ. РПУМЕ ПЛЛХРБГЙЙ УФПМЙГЩ ОЕНГЩ ОБИМИЙ ЬФПФ ДПЛХНЕОФ Й ЙУРПМШЪПЧБМЙ ЕЗП Ч РТПРБЗБОДЙУФУЛЙІ ГЕМСІ ЛБЛ РПДФЧЕТЦДЕОЙЕ ФПЗ Е ВЩМБ ОЕКФТБМШОПК. ПДОБЛП ОЕ РПДМЕЦЙФ УПНОЕОЙА, ЮФП РЕТЧЩК ДПМЗ МАВПЗП ЫФБВБ ¦ ХЮЕУФШ ЧУЕ ПП'НПЦОПУФЙ. ч ДЕОШ ЛБРЙФХМСГЙЙ, ЛПФПТБС ДПМЦОБ ВЩМБ ОБЮБФШУС Ч 17:00, ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ РПЛЙОХМ ЕЧТПРЕКУЛХА ФЕТТЙФПТЙА лПТПМЕЧУФЧП ДП ФПЗП, ЛБЛ ОЕНГЩ РПМОПУФША ЪБІЧБФЙМЙ ЇЇ.

л УЮБУФША, ГЧЕФ НПТУЛПЗП ЛБДЕФУЛПЗП ЛПТРХУБ ВЩМ РЕТЕЧЬЕО Ч БОЗМЙА, ТУТ ЛБДЕФЩ ЧППВОПЧЙМЙ УЧПЙ РТЕТЧБООЩЕ ЬБОСФЙС ЧВББППТ ч ФП ЧТЕНС ЛБЛ жМПФ еЕ чЕМЙЮЕУФЧБ ПУХЕЕУФЧМСМ ЬЧБЛХБГЙА, ОЕНЕГЛЙЕ ВПНВБТДЙТПЧЕЙЛЙ РТПДПМЦБМЙ УЧПЙ ОБУФПКЮЙЧЩЕ БФБ чП ЧТЕНС ПДОПК ЙЪ ОЙІ ЧПЪМЕ ЗПММБОДУЛПЗП РПВЕТЕЦШС Ч лБМБОФУПЗЕ ВЩМБ РПФПРМЕОБ ЛБОПОЕТЛБ «йПЗБО нПТЙГ ЧБО взУБХ».

ЫФБОДБТФ ЛПТПМЕЧУЛПК НПТУЛПК РЕІПФЩ ОЙДЕТМБОДПЧ, УЛПТЕЄ ЧУЕЗП, ПЛБЪБМУС РПЗТЕВЕО РПД ТБЪЧБМЙОБНИЙ ЇЇ ОБНЕОФЧІ ЛБЪБТН Ч пПУФРМ. зПММБОДУЛБС НПТУЛБС РЕІПФБ ДПВМЕУФОП УТБЦБМБУШ Ч тФФЕТДБНЕ Й дППТДТЕІФЕ. ьФПЗП УМЕДПЧБМП ПЦЙДБФШ ПФ УФБТЕКИЕЗП РПДТБЪДЕМЕОЙС ПВПТХЦЕООЩІ РАЙМ УФТБОЩ, ЛПФПТПЕ ВЩМП УПЪДБОП Ч 1665 ЗПДХ. еЗП ЛТЕУФОЧНИЙ ПФГБНЙ ВЩМЙ ДЧБ ЧЕМЙЛЙІ ЗПММБОДГБ БДНЙТБМ НЬИБЬМШ ДЕ ТЕКФЕТ Й ЕЗП РПМЙФЙЮЕУЛЙК РПНПЕОЙЛ з ДЕ чЙФ. мЙЮОЩК УПУФБЧ зПММБОДУЛПК йНРЕТУЛПК НПТУЛПК РЕІПФЩ СЧМСМУС РПДМЙООПК ЬМЙФПК ЧППТХЦЕООЩІ РАЙМ УФТБОЩ. еЗП НПЗМЙ РПУМБФШ Ч МАВХА ФПЮЛХ НЙТБ, РПДОСЛ РП ФТЕЧПЗЕ. ЬФП ВЩМЙ ІПТПИП ПВХЮЕООЩЕ Й РПДЧЙЦОЩЕ РАЙМІР, УПРАЖЕНОООП ОЕПВІДДІЙНО ДМС УПІТБОЕОЙС ГЕМПУФОПУФЙ ЙНРЕТЙЙ. нПТУЛЙЕ РЕІПФЙОГЩ ПЛБЪБМЙУШ ОЕДПУФБФПЮОП УОБТСЦЕОЩ Л ОБЮБМХ ППКОЩ Й ДПМЦОЩ ВЩМЙ ЙДФЙ Ч ВПК Ч УЧПЙІ УЙОЙІ ЛХТФЛБЕЗЕО ЧЙОФПЧЛБНЙ ПВТБЪГБ 1895 ЗПДБ оП ПІЙ ЧЩРПМИЙМ УЧПК ДПМЗ Й РПДДЕТЦБМЙ ВМБЗПТПДОЩЕ ФТБДЙГЙЙ ЗПММБОДУЛПЗП ЖМПФБ ПРО ВУХУ Й. ПІЙ УПРТПЧПЦДБМЙ РТЙОГЕУУХ АМЙБОХ Й ЇЇ ДЧПЙІ ДЕФЕК ЮЕТЕЪ ТБКПОЩ, ЛЙІЄЧИЙ ОЕНЕГЛЙНИЙ РБТБІАФЙУФБНЙ, Ч РТТФ ЬЧБЛХБГЙЙ УХ У ДЕФШНЙ РТЙОСМ ПРО ВПТФ ВТЙФБОУЛЙК ЬУНЙОЕГ «ЛПДТЙОЗФПО».

ОБ ЧПЕООП-НПТУЛПК ВБ'Є ОШЙЧЕДЙРБ Ч РЕТЧЩЕ ДІЙ ЧФПТЦЕОЙС ВЩМБ ПЮЕОШ БЛФЙЧОБ «РСФБС ЛПМПООБ», ХУЙМЕООБС УВТПЕООЩНИЙ ЪДЕУШ РБТБЙ Щ, РТЙОСФЩЕ ЗБТДЕНБТЙОБНИЙ, РПНПЗМЙ ХОЙЮФПЦЙФШ ЬФПФ ПЮБЗ ПРБУОПУФЙ.

пВПТПОБ РМПФЙОЩ 'ЕКДЕТ-ЇЇ ЮБУФЙЮОП ДПМЦОБ ВЩМБ ПУХЕЕУФЧМСФШУС МЙЮОЩН УПУФБЧПН НЕИБОЙЮЕУЛПК УМХЦВЩ ЗПММБОДУЛПЗП ЖМПФБ, ЧЪ ЮЕВОПЗП ЛПТБВМС ДМС ЛПЮЄЗБТПЛ. ЬФЙ МАДЙ ПВХЮБМЙУШ ЗМБЧОЩН ПВТБЪПН УЧПЕК УРЕГЙЖЙЮЕУЛПК ТБВПФЕ, Б ОЕ УХІПРХФОПК ПЛЮКЕ. ПДОБЛП ПІЙ ФПЮОП ФБЛ ЦЕ РПЛБЪБМЙ УЧПЕ ХНЕОЙЕ Ч ВПА. НЕБІЙЛИЙ У ФСЦЕМСЬКІЙ РПФЕТСНЙ ДМС РТПФЙЧОЙЛБ РПНПЗМЙ ПФВЙФШ ОЕУЛПМШЛП РПРЩФПЛ ЧТБЗБ 'БІЧБФЙФШ ЗМБЧОХА РМПФЙОХ ЕКД. ПІЙ РТЕЛТБФЙМЙ ПЗПОШ ФПМШЛП РПУМЕ ЛБРЙФХМСГЙЙ «ЛТЕРПУФЙ зПММБОДЙЙ» Й ДЕО іЕМДЕТБ.

16 НБС ЇЇ ЧЕМЙЮЄУФЧП ЛПТПМЕЧБ чЙМШЗЕМШНЙОБ ОБ'ОБЮЙМБ ЛПНБОДПЧБЧИЗП ТБКПОПН 'ЄМБОДЙЙ УФБТИЕЗП НПТУЛПЗП ПЖЙГЕТБЗ РП МБОДУЛЙНИЙ УЙМБНЙ, ПУФБЧИЙНЙУС Ч РТПЧЙОГЙЙ 'ЕМБОДЙС. 'ДЕУШ РТПФЙЧОЙЛ ЧУФТЕФЙМ ПФЧБЦОПЕ УПРТПФЙЧМЕОЙЕ ПУПВЕООП ПРО ПУФТПЧБІ 'АД ВЕЧЕМБОД Й чБМІЕТЕО.

УЙМЩ ЪБЕЙФОЙЛПЧ УПУФПСМЙ ЙЪ РПДТБЪДЕМЕОЙК ЗПММБОДУЛЙІ БТНЙЙ Й ЖМПФБ Й ПОНКУЛ УПАЬОЙЛПЧ (Ч ПУОПЧОПН ЖТБОГХЪУЛЙІ НПТСЛПЧ). лПТБВМЙ ЗПММБОДУЛПЗП ЖМПФБ ПЛБЪЩЧБМЙ ЙН БЛФЙЧОХА РПДДЕТЦЛХ, ОЕУНПФТС ПРО ФП, ЮФП РПДЧЕТЗБМЙУШ РПУФПСООЩН БФБЛБН мАЖФЧБ. пій РПДІПДЙМЙ Л УБНПНХ ВІТЕЗХ Й ПВЕУРЕЮЙЧБМЙ БТФЙММЕТЙКУЛХА РПДДЕТЦЛХ ПВПТПОСАЕЙІУС. 18 НБС ЗПММБОДУЛЙЕ РАЙМЩ РПМХЮЙМЙ РТЙЛБЪ ЬЧБЛХЙТПЧБФШ ПУФТПЧБ оППТД Й АД ВЕЧЕМБОДБ Й чБМІЕТЕОБ ОП ВОЇ ТБОШІ, ЮЕН ПОЙ РПРП УППТХЦЕОЙС, ДПЛЙ Й ОЕЖФЕІТБОЙМЙЕБ.

РЕТЕРТБЧМССУШ У НБФЕТЙЛБ ПРО ПУФТПЧБ, ПВКУЛБ ОЕЛПФПТПЕ ЧТЕНС ЇЇ РТПДПМЦБМЙ УПРТПФЙЧМСФШУС. ПДОБЛП РТПФЙЧ ОЙІ ВЩМЙ ВТПІООЧ 'ОБЮЙФЕМШОП РТЕЧПУІПДСЕЙЙ РАЙМЩ, Й ЗПММБОДГЩ ВЩМЙ ЧЩОХЦДЕОЩ УДБФШ РПУМЕДОЙЕ ЛМПЮЛЙ ЗПММБОФ.

'ОБЮЙФЕМШОПЕ ЛПМЙЮЕУФЧП ЗПММБОДУЛЙІ ПОНКУЛ ВЩМП ЬЧБЛХЙТПЧБОП ПРО ДТХЦЕУЛЙЕ ВЕТЕС ЧЕМЙЛПВТЙФБОЙЙ. ПІЙ ЧЩВТБМЙ ФПФ ЦЕ УБНЩК РХФШ, ЮФП Й «ЗЬЬЩ» Ч XVI ЧЕЛІ, ЛПЗДБ ПТДЩ ЙУРБОУЛЙІ ЪБІЧБФЮЙЛПЧ ЧУФХРЙМЙ ПРО ЙІ ЕНМ. нПТЕ РПЪЧПМЙМП ЙН ВЕЦБФШ, ДБМП ППЪНПЦОПУФШ РЕТЕЖПТНЙТПЧБФШ УЙМЩ Й УОПЧБ ЧУФХРЙФШ Ч ВПК.

оБ 15 НБС 1940 ЗПДБ ЗПММБОДУЛЙК ЧПЕООЩК ЖМПФ РПОЕУ УМЕДХАЕЙЄ РПФЕТЙ:

¦ ЬУНЙОЕГ «ЧБО ЗБМЕО». ЬФПФ ЛПТБВМШ СЧЙМ УПВПК ХДЙЧЙФЕМШОЩК ПВТБ'ЄГ НПВЙМШОПУФЙ НПТУЛЙІ РАЙМ. по РТЙВЩМ ЙЪ пУФ-йОДЙЙ ЛБЛ ТБЪ ЧПЧТЕНС, ЮФПВЩ УЩЗТБФШ ЧБЦОХА ТПМШ Ч ВЙФЧЕ ЪБ зПММБОДЙА.

¦ лБОПОЕТЛБ «йПЗБО нПТЙГ ЧБО обуух». ЬФП ЛПТБВМШ ВЩМ УРЕГЙБМШОП РТЕДОБ'ОБІВАЄ ДМС УМХЦВЩ Ч лБТЙВУЛПН НПТЕ Й ДПМЗПЕ ЧТЕНС ОБІПДЙМУС Ч ЧЕУФ-ЙОДЙЙ. чП ЧТЕНС ЗТБЦДБОУЛПК ППКОЩ Ч ЙУРБОЙЙ ПО ЧЩРПМОСМ ЛПОЧПКОХА ТБВПФХ Ч зйВТБМФБТУЛПН РТПМЙЧЕ Ч ТБНЛБІ ДЕКУФЧЙК «ЛПНЙФЕФБ РП ОЕЧНЕ. ч УЄОФСВТ 1939 ЗПДБ, ЛПЗДБ ЕЧТПРЕКУЛБС ЮБУФШ зПММБОДУЛПК ЙНРЕТЙЙ ПЛБЪБМБУШ РПД ХЗТПЪПК, ЛПТБВМШ ВЩМ ПФПЬЧБО Ч зПММБОДЙА.

¦ лБОПОЕТЛЙ «жТЙЪП» Й «вТЙОЙП». ЬФЙ ЛПТБВМЙ ВЩМЙ РПУФТПЕОЩ Ч 1912 ЗПДХ ДМС ЪБЕЙФЩ РПВЕТЕЦШС. пій ІПТПИП РПФТХДЙМЙУШ УЧПЙНИЙ 105 ПН ПТХДЙМНИЙ Ч ВПА ЪБ ЕКДЕТ-ЕЕ. ЛТПНЕ ОЙІ ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ ЙНЕМ ОЕУЛПМШЛП УФБТЩІ ТЕЮЧІ ЛБОПОЄПЛ, ЛПФПТЩЕ ЪБ ЫЕУФШДЕУСФ МЕФ УМХЦВЩ НОПЗП РПЧЙДБМЙ. оЕЛПФПТЩЕ ЙЪ ОЙІ УМХЦЙМЙ ЛБЛ НЙООЩЕ ЪБЗТБДЙФЕМЙ ПП ЧТЕНС ОЕНЕГЛПЗП ОБУФХРМЕОЙС. л ЬФПНХ ЛМБУУХ РТЙОБДМЕЦБМЙ «ВБМШДХТ», «ВТБЗБ», «ВХМШС», «ЖТЕКТ», «ІЕЖТЙОЗ», «ФПТ» Й «ЧЙДБТ». «ВХМШС» ЧУЄЗДБ ТПЦДБМБ РТЙСФОЩЕ ПУКРПНЙОБОЙС Х НПТУЛЙІ ПЖЙГЕТПЧ Й НЕІБОЙЛПЧ, ФБЛ ЛБЛ ПРО ЬФПН ЛПТБВМЕ ПІЙ УПЧЕТИБМЙ УЧПЙХЮ Й. ЬФБ УФБТБС, ВП ДПВТПФОП РПУФТПЕООБС ЛБОПОЕТЛБ ЧНЕУФЕ У ПДОПФЙРОЩНОЇ ЛПТБВМСНЙ «ЙЧЕТ» Й «ДБУ» СЕНБС ЗАХИСНИЙ ТХЛБНИЙ ЛБДЕФПЧ.

ФТБМШЕЙЛЙ «БВТБІБН ЧБО ДІТИ ІБМШУФ» Й «РЙФЕТ ЖМПТЙГ» . ЬФЙ ЛПТБВМЙ РТЙИМПУШ ЪБФПРЙФШ ЙІ УПВУФЧЕООЧН ЛПНБОДБН РПУМЕ ЖЙОБМШОПЗП ВПС Ч ЕКДЕТ-ЕЕ. ЬФП НЕУФП ВЩМП ПРБУОЧН ДМС ОЙІ У УБНПЗП ОБЮБМБ, ФБЛ ЛБЛ ЪДЕУШ ОЕ ІЧБФБМП НЕУФБ ДМС НБОЕЧТЙТПЧБОЙС Й ЛПТБВМЙ РПДЧЕТЙББ ХІБ

ФТБМШЕЙЛЙ н-1, н-2 Й н-4 ФБЛЦЕ ВЩМЙ РПФЕТСОЩ. ЬФЙ ОЕВПМШЕ ЛПТБВМЙ, РПУФТПЕООЩЕ ПП ЧТЕНС РПУМЕДІЄК ППКОЩ, РТЙИМПУШ ЪБФПРЙФШ ЛПНБОДБН. фБ ЦЕ УБНБС УХДШВБ РПУФЙЗМБ НЙОПОПУЄГ Z-3 Й РПДЧПДОЩЕ МПДЛЙ п-8, O-11 Й п-12 , ЛПФПТЩЕ УФПСМЙ Ч ДПЛЕ НПТУЛБК ВБЪЩ ДЕО іЕМДЕТ. ч ЬКНЕКДЕОЕ ВЩМ ЪБФПРМЕО УФБТЙЮПЛ «ЬКНЕКДЕО» (ВЩЧІЙК «іЕЕНУЛЕТЛ»), УМХЦЙЧИК Ч ЛБЮЄУФЧЕ РМБЧХЮЕК ВБФБТЕЙ. дМС МАВПЗП НПТСЛБ ПЮЕОШ ЗПТШЛП ФПРЙФШ УЧПК УПВУФЧЕООЩК ЛПТБВМШ, ОП ЕУМЙ ОЕ ПУФБМПУШ ДТХЗПЗП УРПУПВБ УПІТБОЙФШ ЕЗП ПФ ЧТБЦУ Ш ФПМШЛП ФБЛПК.

РПФЕТСОЩ ЙМЙ ВТПІООЧ ВЩМЙ ОЕУЛПМШЛП РТЕЛТБУОЩІ УХДПЧ ЗПММБОДУЛПЗП ФПТЗПЧПЗП ЖМПФБ, Ч ФПН ЮЙУМЕ «ИФБФЕОДБН», «ВБМПТБО» Й. ПДОБЛП ЗПТБЪДП ВПМШІ РБУУБЦЙТУЛЙІ Й ЗТХЪПЧЩИ УХДПЧ, ФБОЛЕТПЧ, ВХЛУЙТПЧ Й ФТБМШЕЙЛПЧ У ЙІ ПВХЮЕООЧНИЙ ЛПНБОДБНЙ ВЩМ 500 УХДПЧ ЧУЕЇ ТБЪНЕТПЧ ПВЕЙН ЧПДПЙЪНЕЭЕОЙЕН 2 750 000 ФПОО Й У ЬЛЙРБЦБНЙ ЮЙУМЕООПУФША Ч 15 000 ЮЕМПЧЕЛ УЕТШЕЪОП РПРПМЙЙ. йІ РТПДПМЦЙФЕМШОБС УМХЦВБ СЧМСЕФУС ЧБЦОЩН ЧЛМБДПН зПММБОДЙЙ Ч ЧПЕООЩЕ ХУЙМЙС УПА'ОЙЛПЧ.

Й ЗПММБОДУЛЙЕ ччу, Й НПТУЛБС БЧЙБГЙС, УБНПМЕФЩ ЛПФПТЩІ ВЩМЙ РП ВПМШИЕК ЮБУФЙ ХУФБТЕЧНИЙ, РПОЄУМ ФСЦЕМЩЕ РПФЕТЙ ПФ РТЕЧПУФ ППН РАЙМ МАЖФЧБЖЖЕ. ПДОБЛП ЗЕТПЙЪН Й ХНЕОЙЕ ЗПММБОДУЛЙІ РЙМПФПЧ ЪБУМХЦЙМЙ ЙН ХЧБЦЕОЙЕ ФПЧБТЙЕЕК РП ПТХЦЙА.

лБЛ ФПМШЛП ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ РТЙВЩМ Ч втйФБОУЛЙЕ ЧПДЩ, ЗМБЧОПЛПНБОДХАЭЙК лПТПМЕЧУЛЙН ЖМПФПН ОЙДЕТМБОДПЧ ОБЮБМ ТЕПТЗБОЙ ЕКУФЧЙЙ У ЖМПФПН Й БЧЙБГЙЄК УПА'ОЙЛПЧ. ЬФПЗП УПЧЕТІООП ОЕПВІПДЙНП ВЩМП ДПВЙФШУС Ч ЛТБФЮБКЕ ППЪНПЦОЩЕ УТПЛЙ, ФБЛ ЛБЛ ЧУЕ РПОЙНБМЙ, ЮФП ХЗТПЬБ ЧФПТЦЕОЙС Ч УЧП ТЕБМШОПК.

ІПФС ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ ВЩМ НБМ РП ЮЙУМЕООПУФЙ Ч УТБЧОЕОЙЙ У БОЗМЙКУЛЙН, ПО РТПДЕНПОУФТЙТПЧБМ 'БНЕЮБФЕМШОЩЕ ВПЕЧЧЕ ЛБЮЄУФЧБ. ЛТПНЕ ЧУЕЗП РТПЮЕЗП, ЗПММБОДУЛЙЕ НПТСЛЙ ПФМЙЮОП ЪОБМЙ ЗБЧБОЙ, ЮЕТЕ ЛПФПЩЕ ЗЕТНБОЙС УПВЙТБМБУШ ПУХЕЕУФЧЙФШ РТЕДРПМБЗБЕНП. НЕЕОЕ ЮЕН ЮЕТЕЪ 10 ДОЕК РПУМЕ ЬЧБЛХБГЙЙ ВПМШЙОУФЧП ЗПММБОДУЛЙІ ЧПЕООП-НПТУЛЙІ ЕДЙОЙГ РПМХЮЙМП ОПЧШЕ ОБ'ОБІВАЄЙС. 1 ЙАОС 1940 ЗПДБ ЗПММБОДУЛБС НПТУЛБС БЧЙБГЙС ЧУФХРЙМБ Ч ВЙФЧХ ОБД ВТЙФБОУЛЙН РПВЕТЕЦШЕН.

уЛПТПУФШ, У ЛПФПТПК ВЩМБ РТПЧЕДЕОБ ТЕПТЗБОЙЪБГЙС, СЧЙМБУШ ТЕЪХМШФБФПН РТЕДБООПУФЙ ЗПММБОДУЛЙІ НПТСЛПЧ УЧПЕНХ ДПМЗХ ЙЙПЬ ЦЕМБОЙС РПНПЮШ Й ФЕУОПЗП ЛПОФБЛФБ У ВТЙФБОУЛЙН БДНЙТБМФЕКУФЧПН Й ЛПТПМЕЧУЛЙН ЖМПФПН ЧЕМЙЛПВТЙФБОЙЙ. ФПФ ЖБЛФ, ЮФП ЧЬБЙНОПЕ РТЙУРПУПВМЕОЙЕ ЬБОСМП ФБЛ НБМП ЧТЕНЕОЙ, РПЛБЪЩБЕФ, ЮФП ЗПММБОДЙС Й ЧЕМЙЛПВТЙФБОЙС ЙНЕАФ НОПЗП ПВЕ.

хуреиопе ОЕНЕГЛПЕ ОБУФХРМЕОЙЕ Ч 1940 ЗПДХ МЙЫЙМП ЧУЕ ДТХЗЙЕ ЖМПФЩ УПАЬОЙЛПЧ ЙІ ВБЪ ПРО ЛПОФЙОЕОФЕ. мПОДПО УФБМ РТЙВЕЦЙЕЕН ИФБВПЧ ОЕУЛПМШЛЙИ ЙОПУФТБООЩІ ЖМПФПЧ. лПТБВМЙ Й УБНПМЕФЩ ТБЪМЙЮОЩИ ЗПУХДБТУФЧ РТПДПМЦБМЙ ВПТШВХ РТПФЙЧ ОЕНГЕЧ ЧНЕУФЕ У БОЗМЙЮБОБНЙ. ч ФБЛЙІ ХУМПЧЙСИ ЛТБКОЕ ЦЕМБФЕМШОП ВЩМП УПЪДБФШ ЕДЙОПЕ ГЕОФТБМЙЪПЧБООПЕ ЛПНБОДПЧБОЙЕ НПТУЛЙНИЙ ПРЕТБГЙСНИЙ. УПЧЕТЫООП ПЮЕЧЙДОЩНИЙ ЛБОДЙДБФПН ПРО ЬФХ ТПМШ ВЩМП вТЙФБОУЛПЕ БДНЙТБМФЕКУФЧП. хЮЙФЩЧБС ЬФП, зПММБОДУЛПЕ РТБЧЙФЕМШУФЧП РЕТЕДБМП Ч ТБУРПТСЦЕОЙЕ БДНЙТБМФЕКУФЧБ ЧУЕ УЧПЙ ЧПЕООП-НПТУЛЙЕ УЙМЩ, ЛПФПТШХДХДХД ОФБ. ЬФПФ ЦЕУФ, РТПДЕНПОУФТЙТПЧБЧИК ЪДТБЧЩК УНЩУМ Й МПСМШОПУФШ зПММБОДЙЙ, НОПЗП УДЕМБМ ДМС РТЕДПФЧТБЕЕОЙС ТБЪОПЗМБУЙБ І ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЛПНБОДБІ. юФП ІПТПИП ДМС ПДОПК УФТБОЩ, ОЕ СЧМСЕФУС ОЕПВІПДЙНЩН ДМС ПВЕЕЗП ВМБЗБ. юФПВЩ ЧЩЙЗТБФШ ППКОХ Ч ЛБЛ НВЦОП ВПМЕЕ ЛПТПФЛЙЕ УТПЛЙ, ФТЕВПЧБМБУШ НБЛУЙНБМШОБС ЛПОГЕОФТБГЙС ХУЙМЙК Б ЬФП ДПУФЙЦЙНЗБП ОБГЙС РПДЮЙОСЕФ УЧПЙ ЮБУФОЩЕ ЙОФЕТЕУЩ ПВЕЕНХ ВМБЗХ. йОДЙЧЙДХБМШОЩК РТЕУФЙЦ ДПМЦЕО ВЩФШ РТЙОЕУЕО Ч ЦЕТФЧХ ЙОФЕТЕУБН ВПМШЙОУФЧБ.

ЬЛЙРБЦЙ НОПЗЙІ ЛПТБВМЕК РТПДПМЦБМЙ ГЕМЙЛПН ПУФБЧБФШУС ЗПММБОДУЛЙНЙ, ОП ДЕКУФЧЙСНЙ ЙІ ФЕРЕТШ ТХЛПЧПДЙМП вТЙФБОУЛПЕ бДНН. ПВЕУРЕЮЕОЕ МЙЮОПЗП УПУФБЧБ Й НБФЕТЙБМШОПК ЮБУФЙ ЧЪСМ ПРО УЄВС ІФБВ ЗПММБОДУЛПЗП ЖМПФБ Ч МПІДПОЄ. еУФЕУФЧЕООП, ЧПЪОЙЛБМЙ ФТХДОПУФЙ Ч УОБВЦЕОЙЙ ЛПТБВМЕК Й УБНПМЕФПЧ ЪБРБУОЩНИЙ ЮБУФСНИЙ Й ВПЕРТЙРБУБНИЙ. ФЕРЕТШ ВПМШИБС ЮБУФШ УОБТСЦЕОЙС РПУФХРБМБ ЙЪ вТЙФБОЙЙ, Ч ФП ЧТЕНС ЛБЛ ДП НБС 1940 ЗПДБ ЗПММБОДУЛЙК ЖМПФ РПМХЮБМ ПУОПЧОХА ЮБУФШ НБ. нОПЗЙЕ РТЙВПТЩ Й ВПТФПЧЩЕ УЙУФЕНЩ ЛПТБВМЕК Й УБНПМЕФПЧ ВЩМЙ ЙЪЗПФПЧМЕОЩ Ч ЗЕТНБОЙЙ. оП УЕТШЕЪОПУФШ УЙФХБГЙЙ Й ПВЕЕЕ ЦЕМБОЙЕ зПММБОДЙЙ Й вТЙФБОЙЙ ЧЩЙЗТБФШ ППКОХ ЛБЛ НПЦОП ТБОШІ ХУФТБОСМЙ ФТХДОПУФЙ, ЛПФПТЩФТ МСДЕМЙ ЩО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ.

чПЪТПУЫЕ ЪОБЮЕОЙЕ ЗПММБОДУЛПЗП ЖМПФБ ВЩМП РТПДЕНПОУФТЙТПЧБОП Ч ЙАМІ 1941 ЗПДБ, ЛПЗДБ ВЩМП ЧПУУП'ДБОП нЙОЙУФЕТУФЧП ЗПМПБОП Щ ЗМБЧОПЛПНБОДХАЕЕЗП ЖМПФПН Й НЙОЙУФТБ ЖМПФБ УПЧНЕУФЙМ БДНЙТБМ с. ф. ЖХТУФОЄТ. нЙОЙУФЕТУФЧП чнж УХЕЕУФЧПЧБМП Ч зПММБОДЙЙ ЛБЛ ПФДЕМШОБС УФТХЛФХТБ ДП 1928 ЗПДБ, ЛПЗДБ Ч ЙОФЕТЕУБІ ЬЛПОПНЙЙ ПОП ВЩМП Й Ч ЕДЙОПЕ НЙОЙУФЕТУФЧП ПВПТПОЩ. жМПФ УЮЕМ ЧПЪТПЦДЕОЙЕ ЕЗП УПВУФЧЕООПЗП НЙОЙУФЕТУФЧБ Й РПУФБ УПВУФЧЕООПЗП РТЕДУФБЧЙФЕМС Ч РТБЧЙФЕМШУФЧЕ ЪБРПЪДБМЩНРТЙ. мЙИШ РПМОПЕ ОЕРПОЙНБОЙЕ ЪОБЮЕОЙС НПТУЛПК НПЕЙ ПРО УФПМШ ДПМЗЙК РЕТЙПД МЙЫЙМП ЖМПФ УБНПУФПСФЕМШОПЗП ТХЛПЧПДУФЧБ.

Втрати торгового флоту від дій противника

Всього за роки війни було потоплено 5150 суден місткістю 21570720 GRT. З них 2714 судів 11455906 GRT були англійськими, інші належали союзникам та нейтральним країнам. У 1939 році британський торговий флот складався з 9488 суден 21215261 GRT. Таким чином, було потоплено 28,6% загальної кількості суден та 54,4% тоннажу. Загалом втрати союзників склали:

Найбільші щорічні втрати припали на 1942 рік, коли було потоплено 1664 судна 7790697 GRT. З цієї кількості на частку підводних човнів припало 1160 суден 6266215 GRT.

Найбільші втрати ми зазнали у Північній Атлантиці, де було потоплено 2232 судна загальною місткістю 11899732 GRT. У водах навколо Британських островів, включаючи Арктику, загинуло 1431 судно місткістю 3768599 GRT.

Найбільші місячні втрати припали на березень 1942 року, коли були потоплені 273 судна місткістю 834 164 GRT. З них на Північну Атлантику довелося 95 суден 534 064 GRT і на Далекий Схід 98 судів 183 773 GRT. У червні 1942 були потоплені 173 судна місткістю 834 196 GRT, у тому числі підводні човни потопили 144 судна 700 235 GRT. Всі судна, крім 20 на 76 690 GRT, були потоплені в Північній Атлантиці.

Окрім ворожих дій, ми втратили за роки війни від різних «морських причин» 1600 суден 3000000 GRT.

Втрати німецьких підводних човнів

За роки війни Німеччина збудувала 1162 підводні човни. Із них загинули з різних причин 785 одиниць. U-31 було потоплено двічі. 156 човнів капітулювали, решту було затоплено наприкінці війни.

Причини загибелі 785 потоплених човнів були такими:

Британські збройні сили, включаючи сили Співдружності та сили союзників, які діяли під британським контролем, потопили 514 човнів. Сполучені Штати потопили 166 човнів. 12 човнів було знищено спільно англійцями та американцями.

Втрати особового складу

Королівський Флотвтратив 50758 убитими, 820 зниклими безвісти та 14663 пораненими.

Жіноча Служба ВМФ втратила 102 убитими та 22 пораненими.

Британський торговий флот втратив від дій противника 30 248 осіб.

Втрати флотів країн британської співдружності

Крім того, Королівський флот і флоти інших країн Співдружності втратили 1035 допоміжних і дрібних кораблів.

Втрати німецького та італійського флотів

Конвої

Океанські конвої

Всього за роки війни в Англію і з неї було проведено 2889 конвоїв, що охороняються. З 85775 суден у їхньому складі було потоплено 654 судна, або 0,7%.

Прибережні конвої

Загалом у прибережних водах Сполученого Королівства було проведено 7944 конвої. З 175608 судів у складі було потоплено 248 судів, чи 0,14 %.

811 судів було відправлено у складі конвоїв до Північної Росії, до мети дійшли 720 судів. 33 судна повернулися з різних причин, 58 суден було потоплено, що становить 7,2%.

З Північної Росії у складі конвоїв вийшли 717 судів, у тому числі було потоплено 29 судів, чи 4 %.

Усього за роки війни через Арктику до Росії було відправлено близько 4 мільйонів тонн вантажів. Приблизно 300 000 тонн загинули в дорозі. Серед військової техніки було доставлено 5000 танків та понад 7000 літаків.

Трансатлантичні військові перевезення

175 «Оперативних конвоїв», тобто величезні лайнери, що йдуть самостійно, доставили:

на схід 907954 особи, на захід 185578 осіб.

Усі військові транспорти, включаючи лайнери, доставили:

на схід 2093791 особи, на захід 675319 осіб.

Усього ж Північну Атлантику в обох напрямках, починаючи з 1 січня 1942 року, коли перевезення набули масового характеру, перетнули 3862642 солдати союзників. Крім того, велика кількістьсолдати (точні цифри залишаються невідомими) були доставлені на Середній Схід з Англії, Австралії, Нової Зеландії. Масовий характер мали перевезення Малайю, Індію, Бірму, на Цейлон. Загалом можна припустити, що британські кораблі та транспорти доставили на театри воєнних дій та вивезли звідти близько 10 мільйонів солдатів.

VI. АНГЛІЙСЬКІ ВТРАТИ НА СЕРЕДЗЕМНОМУ МОРІ

Починаючи з 10 червня 1940 до 8 вересня 1943 року британський флот втратив на Середземному морі наступні кораблі (Груба брехня. Наведено список британських втрат до самого кінця війни. Див. Додаток перекладача. А.Б.):

З книги Сутичка двох левів. Англо-голландські війни XVII ст. автора Махов Сергій Петрович

Глава 6 Операції в Середземному морі Бій у Монте-КрістоІ голландці, і англійці мали великі торгові інтереси в Середземномор'ї. Сполучені Провінції щосили торгували з Оттоманською імперією, Венецією та Генуєю. Основною статтею голландського експорту були олово,

З книги Боротьба за панування на морі. Ауґсбурзька ліга автора Махов Сергій Петрович

Із книги Італія. Ворог мимоволі автора

Розділ 32 Катастрофа на Середземному морі Бойові дії на Середземному морі мають лише опосередковане відношення до нашого дослідження, тому я обмежуся коротким оглядом. Для Італії середземноморський театр бойових дій був вирішальним, а Східний фронт -

З книги Росія на Середземному морі автора Широкорад Олександр Борисович

Розділ 19 Чи бути Андріївським прапором на Середземному морі Після розформування 5-ї оперативної ескадри походи наших кораблів до Середземного моря стали рідкістю. Через кожні 4-6 місяців змінювалися в порту Тартус плавмайстерні (ПМ-56 або ПМ-138). Періодично ходять

автора Тарле Євген Вікторович

Адмірал Ушаков на Середземному морі (1798–1800) Передмова Давно відзначена Грибоєдовим недуга частини російської громадськості у XVIII–XIX ст. - схиляння перед Заходом, перед іноземцями, що доходило іноді до улесливості головним чином тому, що вони - іноземці, -

Із книги Російський флоту Середземномор'ї автора Тарле Євген Вікторович

Адмірал Ушаков на Середземному морі Визволення Іонічних островів1 Лист гр. П. А. Рум'янцева гр. І. Р. Чернишеву від 21 липня 1771 р. - матеріали для історії російського флоту, ч. VII. СПб., 1877, стор 736.2 Матеріали для історії російського флоту, ч. XV. СПб., 1895, стор 316.3 Саме там, стор 332.4 Саме там,

З книги Роксолана та Сулейман. Улюблені «Чудового віку» [збірка] автора Павлищева Наталія Павлівна

З книги Війна на морі (1939-1945) автора Німіц Честер

Англія проти Італії на Середземному морі Вступ Італії у війну породило у англійського командування серйозні сумніви щодо можливості утримувати Мальту. Оборона острова та розташованої на ньому бази була надзвичайно слабкою. Призначені для Мальти.

З книги Німецька підводна війна 1914-1918 рр. автора Гібсон Річард

Глава XI Боротьба Середземному морі (1917 р.) У північних водах кульмінаційна точка боротьби було пройдено; тут перший удар, спрямований проти світового судноплавства, вдалося витримати та послабити, хоч і страшною ціною. Повільно і часом майже непомітно слабшало

Із книги Італійський флот у Другій Світовій війні автора Брагадін Марк Антоніо

V. НІМЕЦЬКІ ВТРАТИ НА СЕРЕДЗЕМНОМУ МОРІ Німецький флот, згідно з офіційними списками, опублікованими Британським Адміралтейством, втратив, починаючи з жовтня 1941 року, коли він вперше з'явився на Середземному морі, до 8 вересня 1943 року, наступні кораблі:1 есмінець

Із книги Георгіївські кавалери під Андріївським прапором. Російські адмірали - кавалери ордена Святого Георгія І та ІІ ступенів автора Скрицький Микола Володимирович

На Середземному морі 7 вересня 1804 головний командир Кронштадтського порту П. І. Хаников отримав через товариша морського міністра П. В. Чичагова наказ Імператора терміново підготувати і відправити на Середземне море найбільш боєздатні кораблі «Ретвізан»,

З книги Історія Венеції автора Бек Крістіан

Втрати на Середземному морі Згадуючи про традиційний обряд заручення дожа з морем, Дю Белле пише: «Ці старі рогоносці беруть за дружину море, а воно зраджує з турками». Вже в 1538 р. у своїх «Жаліваннях» французький поет іронічно дивиться на Венецію, що зіткнулася з

З книги Сулейман Чудовий та його «Чудовий вік» автора Володимирський Олександр Володимирович

Перемоги на Середземному морі Зрозумівши, що на сухопутних фронтах у Європі він поки що досяг меж, до яких могла розширюватись Османська імперія, Сулейман Чудовий звернув свій погляд на Середземне море. Султан розраховував завдати вирішальних поразок європейським

З книги Історія воєн на морі з найдавніших часів до кінця XIX століття автора Штенцель Альфред

Розділ IV. Панування Риму на Середземному морі

З книги Вплив морської сили на французьку революцію та імперію. 1793-1812 автора Мехен Алфред

Розділ IX. Середземне море у 1797 та 1798 роках – Єгипетська експедиція Бонапарта – Повернення англійців у Середземне море та Абукірська битва – Відновлення Великобританією панування на Середземному морі та утворення другої коаліції Попередній Леобенський світ

З книги Друга світова війнана морі та в повітрі. Причини поразки військово-морських та повітряних сил Німеччини автора Маршалль Вільгельм

Люфтваффе у війні на Середземному морі У серпні - вересні 1940 року Гітлер дійшов висновку, що подальше загострення військово-політичної обстановки у Східній Європі неминуче призведе Німеччину до війни з Росією. Тому необхідно вжити всіх заходів, щоб у наступному

IX. ВТРАТИ ТОРГІВЕЛЬНИХ СУДІВ

* Італійські судна, що повернулися до Італії або побудовані

** Іноземні судна, захоплені або куплені

*** Судна, захоплені або побудовані німцями, передані італійцям, але залишилися під німецьким прапором

З книги Між Азією та Європою. Історія Російської держави. Від Івана ІІІ до Бориса Годунова автора Акунін Борис

Кінець торговельних республік Головний приріст територій, однак, Москві дали не сусідні князівства, а торговельні республіки, які владолюбний об'єднувач прибирав до рук одну за одною.

Хто є хто в історії Росії автора Сітніков Віталій Павлович

З книги Курс російської історії (Лекції I-XXXII) автора

Охорона торговельних шляхів Іншою турботою київських князів була підтримка та охорона торговельних шляхів, що вели до заморських ринків. З появою печенігів у південно-російських степах це стало дуже складною справою. Той самий імператор Костянтин, описуючи торговельні плавання Русі в

З книги Курс російської історії (Лекції XXXIII-LXI) автора Ключевський Василь Осипович

Земська думка у торговельних класах Але, згасаючи в правлячих і привілейованих верствах, ідея земського собору деякий час ще трималася в невеликих купках тяглого земства, що залишилися із закріпаченням володарів під захистом закону. У заявах вищої

З книги Вибрані твори про дух законів автора Монтеск'є Шарль Луї

ГЛАВА IX Про обмеження торговельних зносин Справжня користь народу вимагає, щоб він без важливих причин не усував жодного народу від торгівлі зі своєю країною. Японці торгують лише з двома націями: китайською та голландською, і китайці виручають із них по тисячі відсотків на

З книги Бліцкриг у Західної Європи: Норвегія, Данія. автора Патянін Сергій Володимирович

З книги Трагедії Фінської затоки автора Платонов Андрій Валерійович

Додаток V. Втрати кораблів і суден противника на Балтиці в 1941 Примітки: Крім зазначених кораблів, на німецьких і шведських мінах підірвалися і загинули три тральщики, три мінних загороджувачі і 14 суден. Схема проведення конвою 24–25 серпня. 1 - пошкоджений

З книги Скіфи: розквіт та падіння великого царства автора Гуляєв Валерій Іванович

З книги Пакт. Гітлер, Сталін та ініціатива німецької дипломатії. 1938-1939 автора Фляйшхауер Інгеборг

Новий імпульс до пожвавлення торговельних відносин Питання про розширення німецько-радянських торговельних відносин знову висунулося на передній план інтересів посольства. Одразу після оголошення про призначення Анастаса Мікояна народним комісаром зовнішньої торгівлі німецький

З книги Загальна історія держави та права. Том 1 автора Омельченко Олег Анатолійович

Регулювання майнових та торговельних відносин Незважаючи на високий розвиток торгової економіки, комерційних зв'язків в афінському суспільстві, політика демократії (можливо саме тому, що прагнула задовольнити соціальний інтерес більшості) намагалася стримати

З книги Таємниці Російського каганату автора Галкіна Олена Сергіївна

Руси на торгових шляхах Євразії Про рівень розвитку держави свідчить також рівень торгівлі та ремесла. Російський каганат як торговельну державу знали арабо-перські географи школи Джайхані та «Худуд аль-алам»: вони повідомляють про те, що головним заняттям русів

З книги Масонство, культура та російська історія. Історико-критичні нариси автора Остріцов Віктор Митрофанович

З книги Новгород та Ганза автора Рибіна Олена Олександрівна

СПИСОК ТОРГІВЕЛЬНИХ АКТІВ НОВГОРОДА Торгові договори № п/п. Дата …… Зміст документа - Публікація - № по Янину(5)1. 1191/1192 …… Договір з німецьким купецтвом і готами - ДВНП № 28 - 12. 1259/1263 …… Договір з німецьким купецтвом - ГВНП № 29 - 33. 1268 …… Проект мирного торгового

З книги Генії та лиходії Росії XVIII століття автора Арутюнов Саркіс Арташесович

ПРО ТОРГІВЕЛЬНІ КОРАБЛЯ Всі кораблі, з яких у Петербурзі ведеться розвантаження товарів, невеликі за розмірами. Та й порт поки невеликий. Нещодавно російські судновласникські товариства спіткала біда. Всього за одну ніч у Фінській затоціпомерло тридцять російських торгових кораблів. А

З книги Русь давня та справжня (історико-аналітичний нарис-збірка) автора Колектив авторів

Сумарні людські втрати Русі, Росії та СРСР від навал, воєн та набігів іноземців у період з 1-го по 1995 рік (за даними таблиць 36,37,38 і 39) та втрати від міжусобних воєн, епідемій та голоду 1. Людські втрати Русі , Росії та СРСР у війнах з іноземцями, тільки вбитими з 400 по 1945 р. - 27

З книги Що було до Рюрика автора Плешанов-Остою А. В.

На торгових шляхах Аргументом за існування справжньої Біармії вважається те, що вікінги справді могли використовувати Північну Двіну як додатковий шлях до Волзького торгового шляху та Шляху з варягів у греки. Поховання пермського краю багаті на срібло

Вступ фашистської Італії у війну призвело до того що, що збройна боротьба поширилася майже всі Середземне море. У ній взяли участь, з одного боку, військово-морські сили Англії та Франції, розгорнуті ще на початку війни у західній та східній частинах театру, а з іншого – італійський флот, що спирався на систему баз у центральній та східній частині Середземного моря.

Таблиця 8. Співвідношення сил флотів на Середземному морі 10.6 1940 р.

Клас кораблів	Союзники	Співвідношення
Клас кораблів		Співвідношення
Лінкори та лінійні крейсери
Авіаносці
Важкі крейсери
Легкі крейсери
Есмінці та міноносці
Підводні човни

Для забезпечення дій своїх флотів на Середземному морі сторони мали значні повітряні сили: Італія мала понад 1,5 тис., Франція (без авіації південної частини метрополії) - близько 250, Англія - понад 200 літаків (446). Англійські ВПС могли бути посилені за рахунок літаків з авіаносців, які перебували у Середземному морі.

Таким чином, англійський і французький флоти мали значну перевагу на морі (за винятком легких сил і підводних човнів), а Італія мала перевагу в авіації.

Проте вже за два тижні, до липня 1940 р., коли зазнала поразки Франція, це співвідношення сил докорінно змінилося. За умовами перемир'я французький флот повинен був вийти зі складу сил англо-французької коаліції, і Англія тепер для дій у Середземному морі могла розраховувати лише на сили свого флоту. Понад те, перед англійськими військово-морськими силами постало нове завдання - нейтралізувати вишистський флот.

Доля кораблів, що залишилися під юрисдикцією уряду Віші, поки що була неясною. До 22 червня - моменту капітуляції Франції - частина її флоту опинилася на базах в Англії та в Олександрії (Єгипет), деякі кораблі перебували у віддалених районах (Дакар, острів Мартініка). Основні сили флоту розташовувалися в Мерс-ель-Кебірі (Північна Африка). Не виключалася можливість їхнього захоплення Німеччиною для використання проти Англії. Виходячи з цього припущення, англійське адміралтейство віддало розпорядження про захоплення, виведення з ладу або знищення французьких кораблів. Діючи за наказом з Лондона, командувач англійського Середземноморського флоту адмірал Каннінгхем 3 липня 1940 р. пред'явив командувачу французької ескадрою в Олександрії (1 лінкор, 4 крейсери, 3 міноносці і підводний човен) адміралу Р. Годфруо4 прийнято.

Того ж ранку було здійснено акції проти французьких кораблів, що стояли в англійських базах Плімут, Портсмут і Фалмут (2 лінкори, кілька міноносців і підводних човнів), - операція «Катапульта». Загони англійських солдатів силою захопили їх, а французькі моряки були інтерновані.

Драматично розгорнулися події у Мерс-ель-Кебірі. Вранці 3 липня англійська ескадра у складі 2 лінкорів, лінійного крейсера, авіаносця, 2 крейсерів та 11 есмінців під командуванням адмірала Дж. Сомервілла раптово з'явилася біля берегів Алжиру. Командувачу французької ескадри адміралу М. Жансулю було направлено ультиматум - перейти на бік англійців чи затопити свої кораблі. У разі відмови Сомервілл загрожував застосувати чинність. Проте Жансуль відхилив ультиматум та спробував вивести ескадру в море. Англійські кораблі відкрили нею артилерійський вогонь. Лінкор «Бретань» був висаджений у повітря, а лінкори «Прованс», «Дюнкерк», отримавши важкі пошкодження, викинулися на берег. На кораблях було вбито 1297 та поранено 351 людину. Лінійний крейсер "Страсбург" і три есмінці, скориставшись туманом, прорвалися і пішли в Тулон (448). У наступні дні літаки з англійського авіаносця знову атакували французькі кораблі, які внаслідок пошкоджень надовго вийшли з ладу.

8 липня інший англійський загін завдав удару по новому французькому лінкору «Рішельє», що знаходився в Дакарі. Корабель отримав тяжкі ушкодження.

Вжиті заходи усунули небезпечну для Великобританії можливість захоплення кораблів вишистів противником.

У умовах, що склалися до літа 1940 р., італійський флот мав виконувати такі завдання: забезпечення перевезень з Італії до Лівії для посилення своїх з'єднань у Північній Африці, блокада центральної проливної зони Середземного моря, зрив англійських перевезень на Мальту, охорона та оборона узбережжя, підступів до портів та баз.

Англійський флот, у свою чергу, забезпечував безпеку конвоїв на Мальту із заходу та зі сходу, а в окремих випадках – з Гібралтару до Олександрії, прикривав та підтримував з'єднання правого флангу англійської армії у Північній Африці, перешкоджав ворожим перевезенням з Італії до Лівії.

Для вирішення цих завдань англійський та італійський флоти неодноразово виходили в море як окремими групами, і головними силами. При цьому командування англійського флоту виявляло велику наполегливість і рішучість, ніж італійського, який віддавав перевагу ухилятися від бою. Морська авіація використовувалася як для завдання ударів по кораблям, так і для розвідки.

Бойові дії італійського флоту почалися влітку 1940 р. з постановки мінних загороджень у Туніській протоці та на підходах до своїх баз, з розгортання підводних човнів (з 80 човнів першої лінії на бойове патрулювання в морі вийшло 46, тобто близько 60 відсотків), а також з нальотів італійської авіації на Мальту, у гавані якої стояли кораблі та транспорти англійського флоту. Але ці бойові діїне дали відчутних результатів.

У жовтні 1940 р., коли італійські війська вторглися до Греції, перед англійським флотом постало завдання забезпечити захист комунікацій між Єгиптом та Грецією при перевезеннях військ та бойової техніки. Стало очевидним, що найближчим часом доцільно провести давно задуману операцію зі знищення головних сил італійського флоту, зосереджених у Таранто. Англійська розвідка встановила, що оборона італійської бази, особливо ППО, недостатньо сильна, кораблі в базі розташовані скучено, представляючи вигідну мету для атаки з повітря.

В операції проти військово-морської бази Таранто брав участь майже весь англійський Середземноморський флот (5 лінкорів, авіаносець, 8 крейсерів та 22 ескадрені міноносці). Увечері 11 листопада 1940 р. він закінчив розгортання сил. Головний удар здійснювала авіаносна група, що складалася з авіаносця «Ілластріес» та восьми кораблів безпосередньої охорони (4 крейсери, 4 есмінці). Вона зайняла позицію за 170 миль від Таранто - біля острова Кефалінія. Для відвернення уваги противника від району Таранто англійське командування направило групу кораблів (3 крейсери та 2 ескадрені міноносці) до Отрантської протоки.

Авіація діяла двома хвилями. У першій з них було шість пікуючих бомбардувальників та шість торпедоносців, які піднялися в повітря о 20 годині 40 хвилин. Бомбардувальники завдали удару по нафтобакам, гідролітакам і кораблям. Слідом за ними підійшли на малих висотах літаки-торпедоносці, які скинули торпеди на лінійні кораблі. За годину після зльоту літаків першої хвилі на бомбардування вилетіли літаки другої хвилі - п'ять торпедоносців і три бомбардувальники. Вони також атакували лінійні кораблі.

Внаслідок попадань торпед та бомб лінкор «Кавур» затонув, лінкор «Джуліо Чезаре» сів на ґрунт, лінкор «Літоріо», отримавши три торпедні влучення, теж сів на ґрунт. Бомбами були пошкоджені авіаматка, важкий крейсер та есмінець. Втрати італійського флоту виявилися дуже значними. Англійська авіація за час удару втратила лише два літаки-торпедоносця. Внаслідок нальоту на військово-морську базу в Таранто за Англією утвердилася перевага у великих надводних кораблях на Середземному морі. Це дозволило британському адміралтейству перекинути частину своїх морських сил до Атлантики.

Удар італійськими кораблями в Таранто не означав, однак, повного розгрому італійського флоту. Тому значні сили англійського флоту залишили у Середземному морі. Група кораблів використовувалася задля забезпечення проведення конвоїв. Інша група була виділена в ескадру прибережної дії, яка систематично надавала вогневу підтримку англійським військам на приморському фланзі у Північній Африці. У деяких випадках до вирішення цього завдання залучалися і головні сили Середземноморського флоту, що базувалися Олександрії. Так, 3 січня 1941 р. англійська ескадра у складі трьох лінкорів, авіаносця та флотилії ескадрених міноносцівзавдала потужного артилерійського удару по італійським військам та оборонним спорудам у районі Бардії. Це прискорило капітуляцію італійського угруповання.

У січні 1941 р. у бойових діях на Середземноморському театрі взяла участь німецька авіація. Німецьке командування направило сюди, щоб допомогти Італії у боротьбі проти англійського флоту, що пікірують бомбардувальники та ескадрилью літаків «Кондор» для постановки мін у Суецькому каналі. На острів Сицилія з Норвегії було перекинуто частини 10-го авіакорпусу, які мали досвід боїв проти англійського флоту (близько 140 бомбардувальників, 22 винищувачі та розвідувальні літаки). 10 січня німецька авіація завдала потужного удару по англійській ескадрі в районі Мальти, внаслідок якого авіаносець «Ілластрієс» отримав серйозне пошкодження. Наступного дня нападу зазнав англійський конвой, який йшов з Мальти до Олександрії, і був потоплений крейсер Саутгемптон.

29 січня в Суецькому каналі німецька авіація скинула на парашутах магнітні міни, на яких на початку лютого підірвалися і потім затонули чотири судна. Англійське командування вимушене було на 14 днів закрити канал. До червня 1941 р. рух у ньому припинялося загалом на 66 діб. Це суттєво обмежило темпи та обсяг перевезень вантажів та підкріплень для англійських військ у Єгипті.

В результаті активних дій німецької авіації в центральній частині Середземного моря було створено сприятливі умови для забезпечення комунікацій та посилення угруповання німецько-італійських військ у Північній Африці. Проте значної активності це угруповання не виявило. Стратегія Німеччини навесні 1941 р. будувалася у тому, що наземні і морські операції великого масштабу у районі Північної Африки і Близького Сходу мали розпочатися імовірно восени 1941 р.

В обстановці, коли командування вермахту завершувало розгортання сил на Балканах, а флот Англії розпочав перевезення військ у Грецію, перед італійським флотом було поставлено завдання зірвати англійське судноплавство у східній частині Середземного моря та одночасно забезпечити свої перевезення до Лівії.

Італійське командування здійснило перегрупування сил флоту і виділило для вирішення цього завдання спеціальну ескадру у складі нового лінійного корабля Вітторіо Венето, 8 крейсерів і 13 ескадрених міноносців. Повітряне прикриття ескадри в морі мали здійснювати німецькі та італійські винищувачі берегового базування. У ніч проти 27 березня 1941 р. кораблі ескадри, вийшовши в море з портів Південної Італії, взяли курс на острів Кріт. Про це невдовзі стало відомо англійському командуванню. У море вийшла й англійська ескадра у складі 3 лінійних кораблів- «Уорспайт», «Бархем» та «Веліант», авіаносця «Формідебл», 4 крейсери та 13 ескадрених міноносців. Бойові можливості англійського з'єднання значно перевершували можливості італійських сил. Крім того, англійські кораблі мали станції радіолокації, що давало їм перевагу у веденні нічного бою.

На світанку 28 березня передові крейсерські загони супротивників зав'язали артилерійський бій. Англійська авіаносна авіація неодноразово робила атаки проти італійських кораблів. Одна з атак виявилася успішною - торпеда, скинута з літака, завдала тяжкого пошкодження італійському лінкору, який лише надвечір зміг відновити свій хід. Після цього італійська ескадра зробила спробу відірватися від противника та відійти у свої бази. Атаки англійської авіації, що тривали до темряви, призвели до серйозного пошкодження італійського крейсера «Пола», на допомогу йому було виділено два крейсери і два ескадрені міноносці. Біля мису Матапан цей загін раптово зустрівся з головними силами англійського флоту. Англійські лінкори з короткої дистанції відкрили вогонь зі знарядь головного калібру. Незабаром було потоплено всі п'ять італійських кораблів.

Загалом у цьому бою італійські сили втратили три крейсери та два есмінці, а їхній лінкор отримав важкі пошкодження та вимагав тривалого ремонту. Англійський флот втратив лише один літак.

Бій у мису Матапан вплинув на хід війни в Північній Африці. Англійський Середземноморський флот, завдавши нової важкої шкоди італійським військово-морським силам, зміг активізувати свої дії зі зриву німецько-італійських перевезень до Африки. 21 квітня 1941 р. англійський флот завдав сильний удар по базі Тріполі, через яку постачалися італо-німецькі війська, які готувалися до наступу на Єгипет.

Дії англійського флоту були полегшені тим, що у квітні – травні 1941 р. німецьке командування почало перекидати свою авіацію із Середземноморського театру на Балкани, а потім до кордонів Радянського Союзу.

Проте англійські військово-морські сили не встигли скористатися сприятливими умовами, що створилися для них. Вторгнення Німеччини Грецію різко змінило загальну стратегічну обстановку на театрі. Англійському флоту довелося перейти від наступальних дій до оборонних. Того дня, коли англійські лінкори обстрілювали Тріполі, частина грецької армії капітулювала і над англійськими військами, які перебували в Греції (58 тис. осіб), нависла загроза розгрому. Військово-морським силамбуло поставлено завдання забезпечити їхню евакуацію до Єгипту. З 24 по 29 квітня евакуацію було завершено. Після цього флоту довелося взяти участь в обороні острова Крит та в евакуації англійського гарнізону.

У бойових діях на комунікаціях у Середземному морі сторони зазнали помітних втрат у транспортному флоті: італо-німецький торговий флот втратив 239 суден загальним тоннажем близько 418 тис. брт, а транспортний флот Англії та її союзників - 144 судна загальним тоннажем близько 457 тис. брт.

Італійський військово-морський флот втратив до червня 1941 6 крейсерів, 33 ескадрених і ескортних міноносця, 17 підводних човнів. За цей же час отримали тяжкі пошкодження всі 6 італійських лінкорів (у тому числі 2, що тільки-но вступили в дію). Втрати англійського флоту за цей період склали 6 крейсерів і 8 ескадрених міноносців. Грецькі ВМС втратили броненосець та 6 ескадрених міноносців. Багато кораблів було пошкоджено. Основні збитки великі надводні кораблі як англійського, так і італійського флотів зазнали від ударів авіації.

У ході бойових дій на Середземному морі помітно зросла роль військово-повітряних сил у боротьбі з кораблями супротивника, особливо авіаносної авіації, що сприяло подальшому підвищенню її частки у складі воюючих флотів. Успіху бойових дій флотів, особливо вночі та за малої видимості, сприяла і висока ефективність засобів радіолокації.

Таким чином, у військових діях на Середземноморському театрі з 10 червня 1940 до літа 1941 воюючі сторони не змогли досягти поставлених цілей. Фашистська Італія, яка прагнула встановити панування на Середземному морі та захопити вихід із нього через Суецький канал, зазнавала поразки. Гітлерівська Німеччина була змушена посилати їй допомогу свої сили з інших театрів. Англія, хоч і завдала істотної шкоди італійському судноплавству в Середземному морі, не повністю блокувала перевезення військ і вантажів супротивника з Італії до Північної Африки і фактично втратила найкоротші середземноморські комунікації.

Збройна боротьба в Північно-Східній Африці та басейні Середземного моря, незважаючи на обмеженість масштабів, виявила можливість застосування на цьому театрі війни всіх родів сухопутних військ, авіації та сил флоту. Хід боротьби показав, що бойові дії на територіях, віддалених від баз постачання, тим більше на територіях слаборозвинених держав, значною мірою залежать від надійності морських та повітряних сполучень. Порушення їх на короткий час різко знижувало боєздатність армій.

У бойових діях флотів обох сторін виявилися особливості, що послужили розвитку військово-морського мистецтва. Вперше у практиці морських боїв було застосовано атака кораблів противника на стоянці основою силами авіаносної авіації. Виявилося, що вирішальними умовами у боротьбі за морські сполучення при майже рівному співвідношенні надводних сил є перевага в повітрі та вміла взаємодія бойових кораблів з авіацією. Бойові дії вночі велися успішніше завдяки радіолокації, якими були оснащені кораблі англійського флоту.

Поразку італійських збройних сил не можна пояснювати, як це тепер роблять деякі буржуазні англійські історики, лише рішучістю дій британського командування. Аналіз подій на Середземноморському театрі показує, що дії країн осі після розгрому Франції відбувалися у прямій залежності від розгортання приготувань фашистської Німеччини та її союзників до нападу на СРСР. Поступово наростаючи, ці приготування неминуче сковували резерви фашистських держав і зрештою дозволили Англії досягти Середземноморському театрі бойових успіхів. Певною мірою ці успіхи пояснювалися і тим, що англійські армія та флот билися на даному театрі переважно з таким супротивником, який мав низьку боєздатність.

Особливо помітними були невдачі італійських загарбників у Греції та Ефіопії. Тут вперше у Другій світовій війні фашистські війська були кинуті тікати. Приклад грецького та ефіопського народів, які героїчно билися із загарбниками, показав, що агресор може бути не тільки зупинений, а й вигнаний з окупованих територій.